Предыдущая публикация
- Жінко,чого Ви плачете?
Ваш син - герой! Ви, що не бачите?
Ще цей хлопчина і онтой
-Героєм був мені завжди
З тих пір коли почав іти,
З тих пір коли сказав він мама...
Я так раділа, так ридала...
Від щастя сльози проливала...
Так ніби знала, ніби відчувала.
Я так його тримала, так оберігала.
Та все ж пішов за іншу битись маму.
Мені ж залишив вічну рану...
А я дзвонила, кажу: "Сину,
Іди додому, бо там гинуть!"
А він: "Неправда, тут все мирно.
Мені від того було дивно.
І я його чекала,так чекала...
Він вернеться. Я вірила,я знала.
І він приїхав не колись,а нині...
Виходжу я...дивлюсь, моє дитя у
домовині...
Як справи синку? Ну кажи, як справи?!
Чого мовчиш, не хочеш подивитися на
маму?
Відкрий же очі, вставай.
Ти хочеш так лежати?!
Втомився, певно, вирішив поспати...
Боже, я тебе укрию
Ти ж такий холодний.
Живіт запав.
Напевно ще й голодний?
Ходи,я вже на стіл накрила!
Ходи ,тебе чекає вся родина!..
А люди кажуть що здуріла...
Що мертву так трясу дитину...
Та що ті люди? Що вони там знають?
Мій син - Герой!
ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ..
Следующая публикация
Нет комментариев