Предыдущая публикация
Выпуск 1983 года
Мальовнича моя Україна
Тихі плеса ,ліси і степи
І на тлі цих щедрот як та зірка
Сяє рідна моя Білоцерківка
Тут затишні вулички всюди
Охайні домівки, і річка і став
І звичайна ріднесенька школа
70й рік якій настав.
Школа наша рідна ненька
Колиска моєї душі
Колись я дитиною бігла до тебе
Тепер ось присвячую від серця вірші
Ти - другий дім , де рідн і стіни
Дитинство пам,ятають наше
Де наша юність розквітала
Де ми,,чим дуж ставали краще
Хіба можливо нам забути
Твій звоник-наш супутник вірний
Всі класи - вікна в світ широкий
Ці рідні милі теплі стіни.
Тут краще дихається грудям
Тут юним почуваєшся завжди.
Тут вдячність відчуваєш людям
Які знання то бі несли
І скільки б років не минуло
Шкільний поріг тебе манить
Без спогадів років шкільних щасливих
Душа не мріє й серце спить
Низький уклін Вам вчителі
Бо тільки розумієш з роками.
Ви наче ті поводирі
Вели важкими нас стежками.
Низький уклін тобі старенька школа
Хоча про що я?-ти ще молода
Бо скільки будуть тут навчатись дітки
Тебе не возьмуть н і незгоди н і роки.
Від випускників 1983 року--Гілянська Любов.
Следующая публикация
Комментарии 1