Предыдущая публикация
ГЕННАДІЙ ЛАДИЖЕНСЬКИЙ.
«Малювання стародавніх архітектурних пам'ятників, діючи на мене чарівно своєї старовиною, як ніби підказали мені пряме призначення – бути живописцем», Геннадій Ладиженський.
3 лютого 1853 року 1853 року народився Геннадій Ладиженський – король акварелі, одеський художник, живописець-пейзажист, графік, академік Імператорської Петербурзької академії мистецтв, член Товариства південноросійських художників.
Ладиженські – старовинний дворянський рід ішов від шведа Облашні (Облагині).
18-літній Геннадій проти волі батька вирішив учитися малюванню і від’їхав до Петербурга. Татусь показав свій крутий характер: не допомагав хлопцеві, а той не здавався…
Майбутній український маляр і графік романтично-народницького напряму Опанас Сластьон із Бердянська згадував про злиденне існування Ладиженського, як вони жили разом у «літейно-палацовій казенці», як друг спав на холодній брудній підлозі, а гріла його собачка Діанка. Учень видатних майстрів Михайла Клодта, Івана Шишкіна, Івана Крамського, Геннадій Ладиженський з відзнакою закінчив Академію мистецтв. Випускник Імператорської академії викладав у реальному училищі, у художній школі одеського товариства витончених мистецтв.
32 роки прожив Геннадій Ладиженський в Україні. В Одесі Ладиженський створив сотні картин, виховав десятки учнів, серед яких Митрофан Греков, Юлій Бершадський, Петро Нілус, Борис Анісфельд, Ісаак Бродський.
В Одесі Геннадій Ладиженський не розчинився, був і лишився монолітом: він мав стійкий непохитний характер, не відступав від своїх звичок. Інтелектуал, дворянин був дивакуватим відлюдьком, майже не мав друзів, але умів і любив розмовляти з учнями. Не забуваючи свій важкий шлях навчання, Ладиженський організовував виставки, прибуток від проведення спрямовував на потреби небагатих учнів. Він прокидався рано вранці і поспішав на пленери. Гоноровий художник, болісно сприймав рецензії, тому багато працював, але мало виставляв. Свідченням тому є виставка його робіт 1899 року у 5-ій чоловічій гімназії, яка була відкрита один день, до першої критики.
Художник любив ходити на Привоз, захопився колекціонуванням; завжди знаходив великі кошти, аби купити шаблі, мечі, порохівниці, монети, мушкети; старовинні вази, глечики, музичні інструменти, килими. Кілька разів просив місцеву владу побудувати приміщення для експонування скарбів, але марно.
На світлинах:
– «Портрет Геннадія Ладиженського», картина Миколи Кузнєцова, 1894;
– картина Геннадія Ладиженського «Фортеця Хаджибей, Одеса», 1899;
– картина Геннадія Ладиженського «Одеса. Сценка в порту», до 1916-го року;
– картина Геннадія Ладиженського «Краєвид з човном і рибалками на березі», 1886;
– картина Геннадія Ладиженського «Рятувальна станція в Одесі», 1886;
– картина Геннадія Ладиженського «Крим. Місячна ніч», кінець XIX-го століття;
– картина Геннадія Ладиженського «Кури», кінець XIX-го століття;
– картина Геннадія Ладиженського «Під Інкерманом», до 1916-го року;
– картина Геннадія Ладиженського «Двір», 1887;
– картина Геннадія Ладиженського «Селянка», кінець XIX-го століття;
– картина Геннадія Ладиженського «Дорога», до 1916-го року.
Следующая публикация
Нет комментариев