Предыдущая публикация
Мовчи! Я знаю.
За всіма словами –
Холодний смерк, спустошені сади…
Це наша пристрасть стала поміж нами,
Нас розлучаючи назавсігди!
Шалій, шалій, від розпачу сп’янілий!
Що розпач той? Річ марна і пуста! …
Як пізно ми серця свої спинили!
Як роз’єднали рано ми вуста!
О, друже мій!
Останні трачу сили,
В країні тій уявній живучи,
Де образ твій, утрачений і милий,
Де голос твій…
Мовчи! Мовчи! Мовчи!
Євген Плужник (1898-1936)
" Серця голос"
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев