Предыдущая публикация
Бо там Життя і Смерть завжди в контрасті,
Горять червоно-чорні їхні масті,
Пасьянси розкладаються страшні.
А на війні — настояна любов,
Пече у горлі наче алкоголем,
Гірчить похмілля світанкóвим болем
І тишею відкладених розмов...
І найгостріша радість — на війні,
Коли усім вдалося вийти з бою,
Бо Смерть сьогодні врізала косою
По клятих окупантів стороні.
А все-таки найкращим буде мир,
Гарячий душ, зручна, домашня постіль,
Спокійні дні багато років поспіль,
Обійми рідних, затишок квартир...
Дорослі діти, срібна сивина,
І спогади, віддалені, мов зорі,
Про ті часи — пекучі та суворі,
Яких колись торкнулася війна.
Оксана Весна
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев