Він народився в Торонто в родині емігрантів - українця Петра і фінки Саарі. Тато привіз сина на Батьківщину до свого брата в буковинське село Ленківці. Доля приготувала для нього багато випробувань.
Майбутній художник у п'ятнадцять років у Німеччині втратив обидві руки внаслідок вибуху міни на полі бауера, де він працював. "Звичайно, мокнув я, кис, але листа до батька в Торонто написати треба було. Існував лише один спосіб - взяти олівець в уста і спробувати сформувати подобу літер. Марна справа. Літери втікали кудись за межі аркуша, і тоді я усвідомив - письменника з мене не вийде. І зробив усе, щоб стати малярем".
Картини він малював, тримаючи пензлик вустами, працював по 16-18 годин на день, прокидаючись о 4-й ранку. Створив понад 3,5 тис робіт.
Його робота "Плащаниця" знаходяться в колекції Папської Колегії у Ватикані.
Життя художника стало прикладом для інших, свідченням того, що талант, даний Богом, можна розвинути силою волі й духу, самовідданою працею, натхненням в будь-якій ситуації, навіть вкрай тяжкій.
Бідняк Микола Петрович народився 1 лютого 1930 року у м. Торонто (Канада). У 1936–1950 жив в Україні та в інших європейських країнах. Батько Миколи у 1923 році переселився в Канаду з буковинського села Ленківці (нині передмістя Чернівців).
У 1937 році Микола Бідняк поїхав до батькових родичів на Буковину. У п’ятнадцять років внаслідок вибуху міни, там утратив обидві руки. Працюючи по 16-18 годин на день, малюючи картини вустами у повен зріст, Микола Бідняк створив понад 3,5 тисячі робіт.
Довгий час він жив у Канаді. У 1991 році остаточно повернувся до України‚ оселився у Львові. Того ж року організував свою першу персональну виставку в Україні. У 1992 році став членом Національної спілки художників України, згодом — професором Львівської національної академії мистецтв. Лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка.
Бідняк працював у малярстві, графіці, іконописі та храмовій поліхромії.
Помер Бідняк Микола Петрович 28 листопада 2000 року у Львові.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев