Предыдущая публикация
29 січня день пам'яті Дмитра Павличка - старійшини української поезії, перекладача, дипломата, Героя України (1929-2023).
Кожному українцю відома славнозвісна пісня "Два кольори" на слова Дмитра Павличка. Він був не лише поетом, а й одним з найвизначніших українських перекладачів.
"Людина-епоха, людина-легенда. Дмитро Павличко був одним із авторів Акту проголошення незалежності України, засновників Товариства української мови ім.Тараса Шевченка, Народного руху України за перебудову. Завдяки його дипломатичним зусиллям почалася нова сторінка у взаємодії між Україною та Польщею. Д. Павличку належить особливе місце в нашій культурі, літературі, державності. У долі Д. Павличка відбилися всі трагічні й неоднозначні колізії епохи, були протиріччя та компроміси, але єдине, що було для нього незмінним і непорушним – Україна, її незалежність і державність.", - Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів.
Народився Дмитро Павличко на Прикарпатті в багатодітній селянській родині. З осені 1945 p. до літа 1946 р. 16-річним був ув'язнений за сфабрикованою справою щодо звинувачення у належності до УПА.
У 1953 р. закінчив Львівський державний університет ім.Івана Франка. У цьому ж році вийшла перша збірка Дмитра Павличка "Любов і ненависть".
У 1958 р. у Львові була надрукована збірка поезій "Правда кличе!", в якій цензура не відразу помітила твори, спрямовані проти тоталітарної системи. Майже весь наклад, окрім кількох примірників, було вилучено з продажу і знищено.
Великою заслугою Дмитра Павличка є повернення в літературне життя України творчості видатного поета Богдана-Ігоря Антонича, книгу якого "Пісня про незнищенність матерії" він упорядкував і видав у 1967 р., написавши ґрунтовну передмову.
У 1980-х роках Д. Павличко брав активну участь у заснуванні Народного Руху України. У 1990-1994 pp. був одним із лідерів парламенту. Пізніше працював на дипломатичній роботі. Завдяки його клопотанню в центрі Варшави у 2002 р. було споруджено пам’ятник Тарасу Шевченку.
ДМИТРО ПАВЛИЧКО
28 вересня виповнилося б 95 років Дмитрові Павличку - старійшині української поезії, перекладачу, літературному критику, співавтору Декларації про Незалежність України, Герою України (1929-2023).
Кожному українцю відома славнозвісна пісня "Два кольори" на слова Дмитра Павличка.
"Неймовірний темперамент і жага до життя круто заносили Поета на шалених віражах ХХ століття, однак любов, як найвірніший компас, непомильно виводила його на сонячні шляхи правди і повертала до себе справжнього.", - @Іван Малкович
Дмитро Павличко не лише поет і державний діяч, а й один з найвизначніших українських перекладачів. Перекладав з англійської, іспанської, італійської, французької, португальської, їдиш та багатьох слов'янських мов.
"Українці назавжди вдячні Дмитрові Павличкові і за очолюваний ним "Всесвіт", який публікував українські переклади найголосніших світових літературних новинок швидше за московські видання, і за сміливе відкриття Антонича у 1967-му році, і за український 6-томник Шекспіра, і за пам'ятник Шевченкові у центрі Варшави, відкритий стараннями Павличка, і за його вагому лепту у Акті Проголошення Незалежності.". - Видавництво «Абабагаламага».
Він народився у Стопчатові (нині - Івано-Франківщина) в багатодітній селянській родині.
З осені 1945 p. до літа 1946 р. 16-річним був ув'язнений за сфабрикованою справою щодо звинувачення у належності до УПА.
У 1953 р. закінчив Львівський державний університет ім.Івана Франка. У цьому ж році вийшла перша збірка Дмитра Павличка "Любов і ненависть".
У 1958 р. у Львові була надрукована збірка поезій "Правда кличе!", в якій цензура не відразу помітила твори, спрямовані проти тоталітарної системи. Майже весь наклад, окрім кількох примірників, був вилучений з продажу та знищений.
Великою заслугою Дмитра Павличка є повернення в літературне життя України творчості видатного поета Богдана-Ігоря Антонича, книгу якого "Пісня про незнищенність матерії" він упорядкував і видав у 1967 р., написавши ґрунтовну передмову.
У 1980-х роках Дмитро Павличко брав активну участь у заснуванні Народного Руху України. У 1990-1994 pp. він був одним із лідерів парламенту. Пізніше працював на дипломатичній роботі. Саме завдяки його клопотанню в центрі Варшави у 2002 р. було споруджено пам’ятник Тарасові Шевченку.
Следующая публикация
Комментарии 2
Піти у світ незнаними шляхами
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними
Червоними і чорними нитками
Два кольори, мої два кольори
Оба на полотні, в душі моїй оба
Два кольори, мої два кольори
Червоне – то любов
А чорне – то журба
Мене водило безвісті життя
Та я вертався на свої пороги
Переплелись як мамине шиття
Мої сумні і радісні
Мої сумні і радісні дороги
Два кольори, мої два кольори
Оба на полотні, в душі моїй оба
Два кольори, мої два кольори
Червоне – то любов
А чорне – то журба
Мені війнула в очі сивина
Та я нічого не везу додому
Лиш згорточок старого полотна
І вишите моє життя
І вишите моє життя на ньому
І вишите моє життя
І вишите моє життя на ньому