Предыдущая публикация
22 січня виповнюється 109 років від дня народження Данила Нарбута - видатного українського художника театру, живописця, сина художника-графіка Георгія Нарбута, Шевченківського лавреата (1916-1998).
Дід Данила Нарбута був давнього козацького роду, початки якого з родового хутора Нарбутівка, що неподалік м.Глухова на Сумщині.
Йому було лише 4 роки, коли за загадкових обставинах помер його 34-річний тато Георгій. Опікувалися дитиною татові друзі, зокрема художники-графіки Антон Середа і Федір Кричевський. Першою вчителькою Данила була Марія Тобілевич, донька драматурга Івана Карпенка-Карого.
У сім років він навчився малювати, а в 14 років Данило Нарбут працював у декоративній майстерні Київського оперного театру.
У 1936 р. Данило Нарбут був репресований за "антирадянську діяльність", протягом двох років ув'язнений на Біломорканалі. Був учасником Другої світової війни.
У повоєнні роки митець оформляв вистави в театрах України. Данило Нарбут оформив близько 250 вистав, з яких п’ята частина - на сцені Черкаського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка.
В основі творчості Данила Нарбута - переважно етнографічні мотиви й українські історичні сюжети. Шевченківську премію художник отримав за портретні серії "Сподвижники Б.Хмельницького", "Гетьмани України".
Митець залишив роботи, присвячені історії Київської Русі, козацтву, природі України, полотна на теми українських свят і обрядів, народного побуту та історичних героїв.
"Перше, що спадає на думку, коли згадую діда Даню у моєму дитинстві - поруч із ним завжди було весело. Не сумував ніхто - ні моя шляхетна прабабуся, ні моя бабуся-красуня, якій доводилось накривати столи щодня для гостей, які просто приходили без попередження. Двері до дідусевої квартири ніколи не замикались на ключ.", - зі спогадів Онуки Данила Нарбута - Лесі.
Следующая публикация
Нет комментариев