Предыдущая публикация
6 січня виповнилося б 87 років від дня народження Лариси Шепітько - видатної кінорежсерки, сценаристки, актриси (1938-1979).
Імениті критики ставили професійні досягнення Лариси Шепітько на один щабель з творами культових режисерів. Її фільм "Сходження" увійшов до сотні найкращих стрічок усіх часів, знятих жінками, посівши 11 сходинку в переліку від редакції BBC Культура. Рейтинг фільмів визначали голосуванням 368 експертів кінематографа з 84 країн світу.
Лариса Шепітько народилася в Бахмуті (який у 1924-2014 рр. був перейменований на Артемівськ) в родині вчителів. Під час Другої світової війни родина виїхала в евакуацію, після війни оселившись у Львові, а пізніше переїхала до Києва. У Києві Лариса захопилася кінематографом.
У сімнадцять років вона стала студенткою режисерського факультету ВДІКу. Понад півтора року вчилася в майстерні Олександра Довженка, який сказав своїм студентам: "Я не думаю, що всі з вас стануть режисерами, але в будь-якому разі намагатимусь зробити все, щоб ви стали інтелігентними, освіченими людьми". Після смерті Олександра Довженка закінчувала навчання у Михайла Чіаурелі.
Шепітько була наполегливою і талановитою ученицею і стала відомою режисеркою. Її режисерський стиль не повторював досягнень Учителів.
В 1960-1970-х роках фільми Лариси Шепітько отримували почесні нагороди на міжнародних кінофестивалях.
Незалежність була головною рисою її характеру - говорили ті, хто знав Ларису Шепітько.
Сильний характер, вірність мистецтву і волю проявила Лариса вже під час зйомок свого першого фільму "Спека" за повістю Чингіза Айтматова "Верблюже око". Про цей дипломний фільм на засіданні республіканського ЦК говорили, як про страшну ідеологічну диверсію.
Після наступної картини - "Крила" - з гіркими і невтішними роздумами про драматичну долю покоління фронтовиків у післявоєнні роки про неї заговорили як яскраву художню індивідуальність.
Їй планували доручити зйомки фільму "Білоруський вокзал", але поширилися чутки, що Шепітько хотіла показати безрадісну долю старих солдатів, які не знайшли місця в житті.
"Мистецтво, особливо екранне мистецтво, прямим шляхом доходить до серця людини.", - Лариса Шепітько.
Рання смерть Лариси Шепітько перервала її стрімке сходження до вершин кінематографа.
Роботу над останнім фільмом Лариси Шепітько завершив її чоловік, кінорежисер Елем Климов і назвав його "Прощання".
РЕЖИСЕР ЛАРИСА ШЕПІТЬКО.
2 липня 45 років тому трагічно загинула Лариса Шепітько - відома кінорежисерка, сценаристка, актриса (1938-1979).
Імениті критики ставили професійні досягнення Лариси Шепітько на один щабель з творами культових режисерів. Її фільм "Сходження" увійшов до сотні найкращих стрічок усіх часів, знятих жінками, посівши 11 сходинку в переліку від редакції BBC Культура. Рейтинг фільмів визначали голосуванням 368 експертів кінематографа з 84 країн світу.
Вона зняла дв'ять фільмів, з них п'ять - за власними сценаріями.
Лариса Шепітько народилася в Бахмуті на Донеччині в родині вчителів. Під час Другої світової війни родина виїхала в евакуацію, після війни оселившись у Львові, а пізніше переїхала до Києва. У Києві Лариса захопилася кінематографом.
У сімнадцять років вона стала студенткою режисерського факультету ВДІКу. Понад півтора року вчилася в майстерні Олександра Довженка, який сказав своїм студентам: "Я не думаю, що всі з вас стануть режисерами, але в будь-якому разі намагатимусь зробити все, щоб ви стали інтелігентними, освіченими людьми". Після смерті О.Довженка закінчувала навчання у Михайла Чіаурелі.
Шепітько була наполегливою і талановитою ученицею і стала відомою режисеркою. Її режисерський стиль не повторював досягнень Учителів.
В 1960-1970-х рр. фільми Лариси Шепітько отримували почесні нагороди на міжнародних кінофестивалях.
Незалежність була головною рисою її характеру - говорили ті, хто знав Ларису Шепітько.
Сильний характер, вірність мистецтву і волю проявила Лариса вже під час зйомок свого першого фільму "Спека" за повістю Чингіза Айтматова "Верблюже око". Про цей дипломний фільм на засіданні республіканського ЦК говорили, як про страшну ідеологічну диверсію.
Після наступної картини - "Крила" - з гіркими і невтішними роздумами про драматичну долю покоління фронтовиків у післявоєнні роки про неї заговорили як яскраву художню індивідуальність.
Їй хотіли доручити зйомки фільму "Білоруський вокзал", але поширилися чутки, що Шепітько хотіла показати безрадісну долю старих солдатів, які не знайшли місця в житті.
"Мистецтво, особливо екранне мистецтво, прямим шляхом доходить до серця людини.", - говорила Лариса Шепітько.
Рання смерть Лариси Шепітько перервала її стрімке сходження до вершин кінематографа.
Роботу над останнім фільмом Лариси Шепітько завершив її чоловік кінорежисер Елем Климов і назвав його "Прощання".
Следующая публикация
Нет комментариев