Ой, упали ж та впали криваві роси
На тихенькі-тихі поля...
Мій народе!
Темний і босий!
Хай святиться твоє ім'я!
Хай розквітнуть нові жита
Пишним цвітом нової слави!
Гей, ти, муко моя свята,
Часе кривавий!
Убієнним синам твоїм І всім тим,
Що будуть забиті,
Щоб повстати в безсмертнім міті,
Всім
Їм —
Осанна!
«Галілей»(уривок) Євген Плужник.
26 грудня 1898 р. народився Євген ПЛУЖНИК.
Геніальний український поет, драматург, перекладач. Знищений російсько-большевицькими окупантами. Народився у слободі Кантемирівці (Східна Слобожанщина, анексована Росією), в родині дрібного купця. Навчався в гімназії м. Боброві (1918-20), працював учителем, вів театральний гурток на Полтавщині. Навчався в Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті (1920-21). Вступив до Київського музично-драматичного інституту ім. Лисенка, але навчатись далі не зміг через туберкульоз. Щоб мати кошти на лікування працював у редакціях, продовжував самоосвіту й писав вірші, був активним учасником організації «Ланка». Видав свої перші поетичні збірки «Дні» (1926) і «Рання осінь» (1927). 4 грудня 1934 заарештований російськими чекістами. Після катувань в застінках НКВД безпідставно звинувачений у належності до «националістічєской тєрарістічєской арґанізациі», засуджений до розстрілу. Згодом вирок змінили на довготривале концтабірне ув’язнення на Соловках. 2 лютого 1936 р. помер від сухот у тюремній лікарні. В 1979 р. українська діаспора у Мюнхені видала усі його поетичні збірки.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев