Предыдущая публикация
Я думала, про що для мене цьогорічне Різдво, коли повсюди стільки втрат, смертей, несправедливості, тривоги і невизначеності…
Різдво для мене про дитинство.
Сьогодні моя донька мені сказала:
«як же це класно, що я сьогодні буду їсти кутю,
я аж скучила!»
І я пригадала смак куті.
Кутя була найсмачнішою саме в дитинстві.
Ми малі також чекали на кутю.
Пам’ятаю, як одного разу баба поїхала на декілька днів до своєї сестри в інше село.
А ми малі причепилися до діда, щоб він нам зробив куті.
То був липень.
І дідо нам зробив кутю.
Ми дивилися мультики і їли кутю.
То був один із найщасливіших днів.
Баба тоді дідові казала, що люди будуть з нас сміятися, так ніхто не робить.
А дідо бабі одповідав: «та нехай, нехай собі люди сміються, а діти мають бути щасливі»
Різдво для мене, щоб діти були щасливі.
І наші внутрішні діти також.
Цьогорічне Різдво для мене не про святкування.
Це про можливість бути вдома.
Тихо зібратися, вшанувати традиції і пригадати всіх Наших.
Наших українців.
Скільки ж сумних святих вечорів було в Україні…
Скільки ж разів Наші збиралися за столом
і співали сумну коляду…
Але збиралися.
Не для святкувань.
А для єднання в правді, у вірі, в надії.
Відзначали Різдво і в криївках, і в підпіллі,
і на чужині, і в ГУЛАГах.
Різдво для них було нагадуванням, що Україна відроджується, є і буде.
А тиранія зникне.
Цьогорічне Різдво для мене є вшануванням пам’яті про усіх, хто загинув за відродження України.
І про всіх живих, хто тримає віру і правду.
Цьогорічне Різдво для мене це про те, щоб ніколи не забувати і сказати їм усім «дякую»
Цьогорічне Різдво для мене про всіх нас.
Про нас, хто попри все, попри усю несправедливість і невизначеність, намагається тримати в собі світло, добро, підтримку, розуміння.
Бо нам треба якось триматися.
А втриматися можна тоді, коли є віра в людей.
Цьогорічне Різдво для мене про повернення до історії наших прадідів,
про повернення до правдивих Нас.
Цьогорічне Різдво для мене—
це про щось таке,
що не описується звичайними словами…
Це про серце,
яке б’ється з усієї сили,
як нагадування: живи.
/сьогодні твій час/
Цей допис минулорічний. Але по відчуттях все так само.
З Різдвом вас, добрі люди!
Христя Кішик.
Следующая публикация
Нет комментариев