Предыдущая публикация
11 грудня виповнюється 142 роки від дня народження Андрія Бандери - священика УГКЦ, культурно-громадського діяча, , капелана українського війська, батька Степана Бандери (1882-1941).
"Отець Андрій Бандера, хоч рано овдовів, зумів виховати сімох дітей, дати їм добру освіту: чотири сини і троє доньок були членами національно-культурних і виховних організацій, а згодом і діячами націоналістичного підпілля. Сам Андрій Михайлович був активним учасником становлення Західно-Української Народної Республіки, згодом капеланом Української Галицької Армії, діячем цілого ряду громадських установ.
Після окупації СРСР Західної України, він не міг не потрапити у поле зору радянських спецслужб.
В ніч з 22 на 23 травня 1941 року був заарештований як батько "руководителя краковского центра ОУН Степана Андреевича Бандери". Спочатку перебував у Станіславській тюрмі, а згодом його перевезли до Києва.
8 липня 1941 року, після так званого "суду", засуджений до смертної кари. Через кілька днів отця Андрія розстріляли.
Жодної інформації про місце його поховання не відомо. Ймовірно, він знайшов останній спочинок у Биківні, де протягом 1937-1941 років ховали розстріляних НКВД у Києві.
8 листопада 1992 року Андрій Бандера був реабілітований", -
«Що буде моїй громаді, то буде зі мною.
Не маю релігійного, духовного права і не маю права як патріот український лишати громаду»
отець Андрій Бандера
В цей день, 10 липня 1941 року, у Києві після катувань НКВД стратив Андрія Бандеру, священик, капелан УГКЦ та батько Степана Бандери. На момент смерті йому було 59 років.
Андрія Бандеру арештували вночі 23 травня 1941 року через родинні зв’язки з Степаном Бандерою, як керівником краківського центру ОУН. Андрій Бандера 5 днів перебував у Станіславській тюрмі та більше місяця — у Київській.
2 липня 1941 слідство у справі отця Андрія Бандери завершилося. В обвинувальному висновку, складеному слідчими, йшлося про переховування нелегала, наявність націоналістичної літератури, націоналістичні переконання підслідного.
Однак головним звинуваченням було зв’язок із сином – Степаном Бандерою. Отця Андрія Бандеру катували та намагалися отримати інформацію про місце перебування його сина Степана.
Судили священика 7 липня. На запитання суду про своїх дітей отець Андрій Бандера наголосив, що пишається ними і прививав їм любов до України.
8 липня суд засудив його до розстрілу. Отця Андрія розстріляли 10 липня. Інформації про місце його поховання немає. Дослідники припускають, що він міг бути похованим у Биківні.
Отця-капелана Андрія Бандеру реабілітували 8 листопада 1992 року.
Следующая публикация
Нет комментариев