Предыдущая публикация
Бо десь у зашкарублих мерзлих берцях
Підносить щиру дяку в небеса
Боєць, що вижив, від самого серця.
Над ним молитва мамина щитом,
А навкруги вогонь і смерть кістлява,
І бій гавкоче злим смердючим псом,
І побратим упав від нього справа...
Все вщухло, мертва пустка на землі...
Випалюють усе - окопи й душі...
Такі страшні пейзажі на нулі...
А в серці біль і сльози гірко душать...
Тримайтесь, рідні, молимось і ждем,
Ви нас простіть - вас просимо уклінно,
Ви рідне захищаєте, святе -
Свою родину й неньку Україну.
Лілія Наточій
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев