Ще задовго до того, як весь світ заговорив про рентгенівські промені, український фізик Іван Пулюй уже проводив експерименти з невидимими хвилями, що здатні проникати крізь тверді матеріали. У 1881 році він створив катодну лампу, яка стала першою у світі технологією для вивчення загадкових Х-променів. Його розробка дозволяла отримувати чіткі зображення на фотопластинках, що вражало сучасників.
Пулюй не лише експериментував, але й писав наукові статті, де пояснював властивості цих променів. Його лампи розсилалися до провідних європейських лабораторій, і, ймовірно, одна з них потрапила до рук Вільгельма Рентгена. Проте у 1895 році саме Рентген став тим, хто офіційно оголосив про відкриття Х-променів і здобув світову славу. Чому ж ім’я Пулюя залишилося в тіні?
Справа у тому, що Іван був не лише науковцем, але й патріотом. Він активно популяризував українську культуру, перекладав Біблію українською мовою та багато часу присвячував громадській діяльності. На відміну від Рентгена, Пулюй не шукав слави і не поспішав патентувати свої винаходи.
Історія Івана Пулюя — це приклад того, як талант і скромність часто поступаються амбіціям і розкрученому бренду. Проте сьогодні ім'я цього генія дедалі частіше звучить серед тих, хто відновлює справедливість і відкриває забуті сторінки української науки.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев