6 листопада день пам'яті Миколи Лисенка - видатного українського композитора, піаніста, диригента, педагога, збирача пісенного фольклору, громадського діяча (1842-1912).
Микола Лисенко - засновник української національної музики.Понад півстоліття він віддав композиторській діяльності, створивши понад тисячу самобутніх різноманітних за формою, обсягом і значенням творів, але композиторська праця ніколи не приносила йому матеріальних вигод. Утримувати родину він міг лише за рахунок викладацької діяльності.
Мало хто знає, що він захистив кандидатську дисертацію з біології. Йому пророкували блискучу кар’єру вченого, але він обрав собі інший шлях, пов’язавши своє життя з музикою.
Народився Микола Лисенко в с.Гриньки на Полтавщині. Родове коріння Лисенків фіксується з XVII століття. Вже в п'ять років мати Миколи, Ольга Єреміївна, побачила хист хлопчика до музики і почала опікуватись його навчанням. Свій перший музичний твір - "Польку" - він написав у 9 років.
"Навчався у київських пансіонах Вейля і Гедуена, 2-й Харківській гімназії, на природничому факультеті Харківського університету, фізико-математичному факультеті Київського університету та у Лейпцизькій консерваторії по класу піаніно (1867–1869).
Митець є автором низки знакових музичних творів: опер "Різдвяна ніч", "Утоплена", дитячої опери "Коза-Дереза", героїко-історичної народної музичної драми "Тарас Бульба", "Наталка Полтавка", гімну "Молитва за Україну"("Боже великий єдиний...") - духовного гімну України, музичних творів до "Кобзаря" Тараса Шевченка. Був членом "Київської громади", організовували недільні школи та бібліотеки, займався етнографічними дослідженнями і збирав український фольклор, брав участь у роботі гуртків любителів музики, підготовці "Словника української мови", перепису населення 1897 р. тощо. З 1878 р. обіймав посаду педагога з фортепіано у Київському інституті шляхетних дівчат, де одружився з ученицею Ольгою Липською (1860–1900), у шлюбі з якою мав 7 дітей. У складі археологічної експедиції В.Беренштама митець побував на розкопах на Хортиці. У 1904 р. відкрив першу в Україні українську Музично-драматичну школу. У 1905 р. разом із Олександром Кошицем створив музично-хорове товариство "Київський Боян", а у 1908 р. став засновником та головою ради правління "Українського Клубу" (з 1912 р. - Клубу "Родина"), яке об’єднало провідних митців та науковців. Помер Микола Лисенко раптово від серцевого нападу 6 листопада 1912 р. і похований на Байковому кладовищі.", - Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України.
22 березня виповнюється 182 роки від дня народження Миколи Лисенка - видатного українського композитора, піаніста, диригента, педагога, збирача пісенного фольклору, громадського діяча (1842-1912).
Микола Лисенко - засновник української національної музики.Понад півстоліття він віддав композиторській діяльності, створивши понад тисячу самобутніх різноманітних за формою, обсягом і значенням творів, але композиторська праця ніколи не приносила йому матеріальних вигод. Утримувати родину він міг лише за рахунок викладацької діяльності.
Мало хто знає, що він захистив кандидатську дисертацію з біології. Йому пророкували блискучу кар’єру вченого, але він обрав собі інший шлях, пов’язавши своє життя з музикою.
Народився Микола Лисенко в с.Гриньки на Полтавщині. Родове коріння Лисенків фіксується з XVII століття. Вже в п'ять років мати Миколи, Ольга Єреміївна, побачила хист хлопчика до музики і почала опікуватись його навчанням. Свій перший музичний твір - "Польку" - він написав у 9 років.
"Навчався у київських пансіонах Вейля і Гедуена, 2-й Харківській гімназії, на природничому факультеті Харківського університету, фізико-математичному факультеті Київського університету та у Лейпцизькій консерваторії по класу піаніно (1867–1869).
Митець є автором низки знакових музичних творів: опер "Різдвяна ніч", "Утоплена", дитячої опери "Коза-Дереза", героїко-історичної народної музичної драми "Тарас Бульба", "Наталка Полтавка", гімну "Молитва за Україну"("Боже великий єдиний...") - духовного гімну України, музичних творів до "Кобзаря" Тараса Шевченка. Був членом "Київської громади", організовували недільні школи та бібліотеки, займався етнографічними дослідженнями і збирав український фольклор, брав участь у роботі гуртків любителів музики, підготовці "Словника української мови", перепису населення 1897 р. тощо. З 1878 р. обіймав посаду педагога з фортепіано у Київському інституті шляхетних дівчат, де одружився з ученицею Ольгою Липською (1860–1900), у шлюбі з якою мав 7 дітей. У складі археологічної експедиції В.Беренштама митець побував на розкопах на Хортиці. У 1904 р. відкрив першу в Україні українську Музично-драматичну школу. У 1905 р. разом із Олександром Кошицем створив музично-хорове товариство "Київський Боян", а у 1908 р. став засновником та головою ради правління "Українського Клубу" (з 1912 р. - Клубу "Родина"), яке об’єднало провідних митців та науковців. Помер Микола Лисенко раптово від серцевого нападу 6 листопада 1912 р. і похований на Байковому кладовищі.", - @Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев