Предыдущая публикация
УКРАЇНСЬКЕ БАРОКО.
Бароко як стиль в архітектурі до України прийшло в 16-му столітті, розквітаючи непідробною красою аж до 18-го, щоби потім віддати права на розвиток більш стриманому класицизму. Характерні риси українського бароко, його композиційні і структурні особливості, об’ємність і вишуканість гарно уживаються з подібним явищем у тогочасній Європі, проте мають виключно етнічні особливості з огляду на те, що архітектура в нашому краї на той час була вже достатньо багатою, і нововведення в декорі накладалися на усталені бачення будівництва.
Для бароко характерні ускладнення об’ємно-просторових композицій, неординарне художньо-декоративне рішення, тонке моделювання прикрашуваної поверхні та пластичні переходи одного елементу декору в інший. Всі ці нововведення використовувалися в оздобленні тризрубних дерев’яних храмів, а згодом і загалом у будівництві.
Козацьке бароко.
Вважається, що найбільша кількість храмів у стилі бароко постала на території України за часів козацтва. Хоча це в деякій мірі й перебільшення, але слід зазначити, що козацька доба дала гарний поштовх у цьому напрямку. Найбільше барокових споруд було збудовано за часів Івана Мазепи, що славився своєю прихильністю до української культури. Те саме можна сказати і про сприяння в будівництві храмів козацької старшини загалом. Тоді вважалося за честь профінансувати церкву, і козаки, що мали можливість, активно долучалися до храмобудівництва. Також поширеним було сприяння будівництву цивільних будівель, і за доби Мазепи зведено велику кількість колегіумів, магістратів, військових канцелярій та житлових споруд у стилі бароко. Серед них – профінансована Мазепою Київська академія. Тих же часів сягають корені славної будівлі Чернігівського колегіуму.
Следующая публикация
Нет комментариев