Предыдущая публикация
Здається, ще трохи - дістану зеніт
І раптом як вибух, обвал і пожежа!
Розтрощений камінь - уже не граніт
⠀
Руйновище віри і розпач, і розпач
під попелом смутку поховано шлях
Зажурені друзі сахнулися врозтіч
Посіяне слово не сходить в полях
⠀
На те й погорільці - будуємо хатку.
Над хаткою небо... А знов голубе!
Найвище уміння - почати спочатку
Життя. Розуміння. Дорогу. Себе
⠀
Ліна Костенко
Картина Володимир Слєпченко
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев