Предыдущая публикация
Віки проходять битим шляхом,
І доля склалась не проста,
Та за плечима крила птаха,
Та є попереду мета.
І не здолати Україну.
Вона сильніша в боротьбі,
Відродиться в очах дитини,
Що не віддасть ЇЇ ганьбі.
І скільки б на шляху каміння,
Не дарувало майбуття,
Пройде дорогу Україна,
Їй не судилось забуття.
Із року в рік у славне свято,
Згадає кожен- є земля,
Така прекрасна і багата,
Із нею є і ми, і я.
Колектив "Мої Меблі"
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев