Предыдущая публикация
Українці називають ці дні Зеленими святами, бо зеленими гілками і квітами на Трійцю прикрашають подвір'я, оселі і всі прибудови, а священики освячують зілля, які люди приносять до церкви.
Ще у дохристиянські часи наші предки вшановували культ зеленої природи, зеленого дерева, яке з'єднувало три світи: небо, землю і підземний світ. Вважалося, що Дід-Ладо – добрий дух предків — разом з гіллям-клечанням приходив до господи і оберігав людину та її житло від недобрих сил. Цікаво, що образ Трійці в українській символіці присутній і у різдвяному трисвічнику, що зветься «трійця», у колядках про створення світу, гаївках-веснянках та троїстому знаку на писанках. В Україні ще у ХYIII столітті у середину трав на свято Трійці ставили потрійну свічку, що теж називалася «трійцею» і повинна була горіти протягом усієї обідні. Потім трави, освячені у церкві, використовували як оберіг від різних хвороб, а троїцьку свічку давали в руки вмираючому. Число 3 і сьогодні вважається числом Бога, числом досконалості. Воно досить часто зустрічається в природі. Це три світи: тваринний, рослинний і світ мінералів; три стани води: твердий, рідкий і газоподібний; три часи: минулий, теперішній і майбутній. Людська родина складається з батька, матері і дитини. Пропустивши сонячний промінь через призму отримаємо три кольори: синій, жовтий і червоний. Під час хрещення Ісуса Христа явилися усі три особи: Бог-Отець через голос з неба, Бог-Син через хрещення, і Бог-Дух Святий у вигляді голуба. А найпоширенішим знаком трійці у нас є, звичайно, тризуб – головний елемент Малого державного герба України і знак княжої влади і держави Володимира Великого.
Следующая публикация
Нет комментариев