Предыдущая публикация
Водохреще - це третє найбільше свято, яке завершує цикл Різдвяних свят.
Церква розглядає
Хрещення Господнє як
"свято просвіти" народів,
оскільки за її вченням,
саме з Хрещення Ісус
розпочав проповідь
євангельської істини.
Християнський світ
відзначає свято
Водохреща 19 січня.
Його ще називають
Йорданом - від назви ріки Йордан у Палестині -
народна назва християнського обряду
освячення води. Його
здійснюють на згадку про хрещення Ісуса Христа в Йордані, описаному в Євангеліях. Свято має й іншу назву - Богоявлення, яка походить від того, що,
згідно з біблейськими
оповіданнями, під час
хрещення Ісуса на нього
зійшов із небес Дух
Святий у вигляді голуба, і
голос почувся із неба: "Це Син Мій Улюблений, що його Я вподобав!".
Освячена на Йордань
вода символізує святу
йорданську воду і має у
віруючих особливе
призначення.
19 січня - Йордана
(або Ордана, Водохреща,
Богоявлення) - третє і
завершальне велике
свято різдвяно-
новорічного циклу, яке
православні та греко-
католицькі християни
відзначають 19 січня. З
ним пов'язують
хрещення на Йордані
Христа. А ще сьогодні усі
віряни обох релігійних
конфесій проводять день
у пості, а потім зберуться
за столом на святій
вечері.
Коли Ісус Христос
досяг 30-річного віку, він
прийняв хрещення в
річці Йордан. Вийшов на
берег, а з небес почувся
голос Бога-Батька, який
назвав Ісуса своїм Сином.
І на нього зійшов Святий
Дух в образі голуба.
Звідси ще одна назва —
Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським
вченням, з'явився Бог у
трьох іпостасях: Бог
Отець – в голосі, Син
Божий – у плоті, Дух
Святий – у вигляді голуба.
Вважається, що на
Водохреща, з опівночі до
опівночі, вода набуває
цілющих властивостей і
зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду.
Віддавна в народі
посвячену на Водохреще
воду вважають
своєрідним спасінням від
багатьох недуг. Її дають
пити тяжкохворим, нею
освячують храми, домівки і тварин. Залишається
загадкою той факт, що
водохрещенська вода не
псується, не має запаху і
може зберігатися протягом року.
Напередодні
Водохрещі святкується
"Голодна кутя", або
другий Святий Вечір.
Увесь цей день віруючі
люди нічого не їдять -
постують. Сідають
вечеряти, коли вже засяє
вечірня зоря. На вечерю
подають пісні страви -
смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар.
Після вечері всі кладуть
свої ложки в одну миску,
а зверху - хлібину, "щоб
хліб родився".
На другий день зранку
ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці.
За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася під
відкритим небом, на
берегах річок, струмків,
озер. Ще напередодні
Йордана, з льоду
вирубували великий
хрест ("йордан") і ставили його поруч з ополонкою.
Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко
обливали буряковим
квасом, від чого воно
набирало червоного
кольору. Було прийнято
також прикрашати хрест
барвінком і гілками
сосни.
У день водосвяття в
селах і містах
влаштовувались
багатолюдні хресні ходи
до річки. Крім ікон і
церковних хорогв
учасники цих процесій
несли запалені "трійці" —
три свічки, перевиті
зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях
супроводжувався
стріляниною з рушниць
порожніми набоями.
Одночасно у небо
випускали голубів,
попередньо
прикрашаючи їх
стрічками з кольорового
паперу.
Після Водохреща
розпочинався новий
весільний сезон, який
тривав до Великого посту.
Це був час веселощів і
дозвілля. Молодь
збиралась на вечорниці,
сім'ї влаштовували
складчини та ходили
один до одного в гості з
метою наблизити весну.
Перший понеділок
після Водохрещення —
святий. Цього дня можна
їсти тільки пісні страви.
У ніч перед Водохрещем
здійснюються бажання,
адже в цей час небо
відкривається,
перетворюючись у браму, яка веде до Господа.
Опівночі вода в річках
хвилюється — Христос
купається. А вранці у
храмах відбуваються
святкові богослужіння,
після чого хрестом і
молитвою освячуються
річки, озера, ставки та
криниці.
Богоявлення —
джерело світлої радості,
очищення душі,
зміцнення віри в
перемогу добра і
сподівань на краще
майбутнє. Тож нехай
воно стане для всіх часом духовного оновлення та освячення.
Следующая публикация
Нет комментариев