Предыдущая публикация
Війна.
Пора зимова настає
Вода у річках потемніла,
І караван галасливих птиць
У вірій вже повідлітала.
Хліборобу дошкуляють дощі,
Не все іще зібране узбіжжя
Соняхи почорнівши стоять
І сипиться з нього насіння.
Ниву орати на зиму пора,
Земля уже затверділа,
Та куда не ступила нога,
Усюди поставлені міни.
Жахлива ведеться війна
Громихають танки і пушки,
Стріляють з окопів бійці-
Хватають брат –брата за груди.
Чадять від пожежі міста
Навколо розтрощені села,
На згарищах діти сидять,
Розбомблені їхні оселі.
А скільки нещасних серіт,
Розбуті, роздіті , голодні
Бо тато загинув в бою,
Шукаючи кращої долі.
Вдова утирає сльозу ,
А мати лишилася сина.
Безногий каліка сидить на візку,
А ноги на фронті лишились.
Кого захищаєм ?кого бороним?
Ми ж друзі, рідня, побратими!!!
Кидайте гвинтівки, кінчайте війну
Уся Україна вам скаже с-п-а-с-и-б-і !!!
Следующая публикация
Нет комментариев