Предыдущая публикация
В той день, коли закінчиться війна
Заплаче небо і земля сумна
Почують плач той всюди,
І схилять голови в задумі люди
Заплаче посивіла мати,
Не вирвати із серця втрати.
Заплаче молода дружина,
Для неї теж тяжка хвилина,
Коли питає син: "ДЕ ТАТО?",
Що їй на ті слова казати?
Як пояснити, що тата вже нема,
Його забрала клята та війна.
Ті сльози росами на трави упадуть,
Червоним маком в полі проростуть,
Де гинули в бою солдати,
За ними плаче й Україна мати.
ЛІта ідуть, летять у небуття,
Що є цінніше у світі за життя?
Схиливши голову, не стримуйте сльози,
Зробіть усе, щоб не було ВІЙНИ, ГРОЗИ!!!!!
Мої вірші - моя душа!
Чепіга А. М.
28.05.2018
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев