Історія Мелітополя

Перші населені пункти на місці Мелітополя (Кіз-Яр і Новоолександрівка) виникли в 1785—1814 роках. У 1842 році село Новоолександрівка було перейменовано в місто Мелітополь і стало центром Мелітопольського повіту. Наприкінці XIX століття а Мелітополь значно виріс завдяки торгівлі зерном, а в XX столітті став важливим промисловим центром регіону.
Мелітопольські землі до входження до складу Росії
Територія Мелітополя була заселена з часів палеоліту. На Кам'яній могилі збереглися численні петрогліфи, найдавніші з яких датуються XXIV—XXII століттями до н. е.
У VII столітті до н. е. Північним Причорномор'ям заволоділи скіфи. До цього періоду відносяться скіфські поховання в Мелітопольському кургані (IV століття до н. е.), де були виявлені численні скіфські артефакти, в тому числі понад 4000 золотих прикрас.
У IV столітті землі Північного Причорномор'я захопили гуни, в VI столітті — авари, в VIII столітті — хозари. Після того як у 969 році князь Святослав Ігоревич розбив Хозарський каганат, на зміну їм прийшли племена печенігів. З XI століття на приазовських землях господарювали половці. На початку XII століття руські князі на берегах Молочної річки розбили війська половців.
Після поразки руських князів у битві на річці Калці в 1223 році, територія Мелітополя потрапила під вплив Золотої Орди і Кримського ханства. Протягом XVII століття Російська імперія завдала Кримському ханству і Османської імперії ряд військових поразок. Нарешті, по маніфесту російської імператриці Катерини II від 8 квітня 1783 територія Кримського ханства увійшла до складу Російської імперії.
Походження назви Мелітополя
Існує легенда, згідно з якою в античний час на місці впадання Молочної річки в Молочний лиман розташовувалася колонія під назвою Мелітополь . Тим не менш, ця версія не знаходить документального підтвердження. У працях Плінія Молодшого дійсно згадується колонія Мілетополіс , у працях Клавдія Птолемея це ж місто згадується під назвою Метрополіс , але в обох випадках місто розташоване на Дніпро е.[1]
Топонім Мелітопольський знову виник на мапі в 2 лютого 1784, коли на місці Кримського ханства указом Катерини II була заснована Таврійська область, один з повітів якої був названий Мелітопольським. Через слабку заселеності краю повіт довгий час не мав столиці, потім в 1796—1797 роках столицею повіту було селище Великий Токмак, а з 1801 року — Оріхів .
Кізіяр
Дати заснування Мелітополя називаються різні, від 1785 до 1814 року. У цей час на території міста існували невеликі населені пункти. Коли в 1796 році на Молочні Води прийшли нові поселенці, в селищі Кізіяр було тільки 7 хат.[2]
У 1807—1808 роках на правому березі Молочної річки ненадовго оселилися ногайці Едісанської і Буджацької орд, що прийшли з Бессарабії. Після того, як Росія і Османська імперія в 1812 році уклали Бухарестський мирний договір, ногайці повернулися в Османську імперію, а звільнені землі почали заселятися державними селянами.
Новоолександрівка
З 1814 року населення стало швидко рости. На звільнені ногайцами землі в урочищі Кізіяр переселилися 95 селян з села Тимошівка. Поселення було названо Новоолександрівка , але стара назва Кізіяр також продовжувало використовуватися. У 1815 році жителі Новоолександрівки виступили з проханням побудувати в селищі дерев'яну церкву на честь святого Олександра Невського[3], і в 1816 році храм був побудований[4].
У 1834 році Новоолександрівка розташовувалася по обидві сторони від Кизиярського балки і включала 297 дворів. У селі стояла дерев'яна церква в ім'я Олександра Невського, працювало 6 лавок і 2 питних будинків. Тричі на рік проходили ярмарки: в тиждень Христового воскресіння, 29 червня в день апостолів Петра і Павла та в день святого Миколая в грудні. Торгівля на ярмарках велася, насамперед, худобою, шовковими і паперовими товарами.
Мелітополь — центр Мелітопольського повіту
Адміністративне підпорядкування
План Мелітополя 1866
16 квітня 1838, за проектом графа Воронцова було прийнято рішення «для Мелітопольського повіту заснувати повітовим містом казенне село Ново-Олександрівку, перейменувавши оне у м Мелітополь». Хоча на документі рукою Миколи I написано «Виконати», здійснення проекту затягнулося, і тільки 7 січня 1842 Микола I підписав указ «Про новий устрій поліцейського управління північній частині Таврійської губернії», за яким Новоолександрівка переводилося в розряд міст, призначалася центром Мелітопольського повіту і перейменовувалася в Мелітополь . У Мелітополь були переведені повітове управління, повітовий суд, земський суд, повітове казначейство, створені міське управління, міська поліція, в'язниця. Проектування і будівництво нових будівель для присутствених місць затягнулося, і довгий час вони розміщувалися в орендованих будинках.
До 1867 року містом управляв керівник міської поліції — городничий (до 1863) або справник (1863—1867). 8 травня 1867 року в Мелітополі було введено спрощене міське господарське управління, і на чолі міста став міський староста. Після прийняття Міського положення 16 червня 1870 Мелітополем керував міський голова, який обирається міською думою[5]. (Див. Також Градоначальники Мелітополя.)
Таємниці Кам’яної могили – архіву найдавніших культур та святилища древніх народів, знайденого в українському степу
Ритуально-храмовий комплекс «Шу-Нун» (що в перекладі з шумерської означає буквально «Рука Цариці») було знайдено на території Запорізької області. Напис «Шу-Нун», який, на думку вчених, і є назвою древнього святилища, був накреслений великими, до одного метра у висоту, знаками на одній із плит Кам`яної могили.
Так, саме на території сучасної України знаходиться найдавніший храм Планети. Принаймні, таку думку відстоює цілий ряд учених вже багато років. Це Кам`яна могила – таємничий комплекс у запорізькому степу, який вважають колискою української цивілізації – приховує безліч загадок та відповідей, які ще треба прочитати.
Коли вчені вперше заглянули під камені величезного пагорба посеред степу неподалік Мелітополя – були просто шоковані знайденим. Зображення на плитах складали цілий архів древності, а вік деяких з них міг сягати доби палеоліту. Не просто лінії і малюнки, а й первісні букви. Ймовірно, це була перша писемність на Землі. На думку багатьох дослідників, саме тут, у Кам`яній могилі була написана найдавніша абетка і вже звідси перенесена у Єгипет та інші культури.