Предыдущая публикация
Оля Закревська
12 июня 2018 г. ·
Вже літо повплітало квіти в коси,
В полях буяють пишні пшениці.
Трава вже скошена, лежать в рядах покоси,
І хлюпаються дітлахи в ріці...
Картина літня, наче теплий спогад,
Торкнула у душі притихлую струну,
І в пам'яті дитинство промайнуло,
Щасливе, радісне, немов з якогось сну...
Згадала, як степами ми бродили,
Плели ромашко - польові вінки,
І на Купала як вогонь палили...
Які ми були юно - молоді...
І тихий сум, немов беззвучна сповідь,
Осів на серці краплями роси,
І оживив отой душевний спогад до Приорільської Котівської землі...
Следующая публикация
Нет комментариев