Предыдущая публикация
Разом з мамою було поховане тут моє дитинство...Ідуть туди мої друзі та знайомі і разом з ними залишається в цій землі моя юність. З кожним роком гостріше відчуваєш цей зв'язок . І щороку спішиш сюди, кидаєш під стілець дорожню валізу, міняєш модельні туфлі на свої старі, стоптані мокасини, ідеш стежками свого дитинства...Молодієш.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев