Таў тарында, Бызыңыда, Шықыда,
Җашағанса төшге чөгүч урғанлай.
Орақ, чөгүч, сабан темир сен ишлеб,
Күрешгенсе, көрүгүнү басханлай.
Қаламындан чықған қызыл җилтинле
Җарытханды Бызыңыны тарларын,
Гүрбеҗиңден урған қызыў иссилик.
Эритгенди Дых таўуну қарларын.
Партиябыз башчы болуб турғанды,
«Азатлық!» — деб падчахлықны
қуўғанды.
Қалам алыб, тарихлени җазғанса,
Өхдем Дыхтау түбүнде җашағанса.
Қүсегенсе уллу Лениң күнлерин,
Қөб инжилиб, қыйнағанса кесиңи.
Қөзлериңден акған исси суўларын
Җуўғанд сени санларыңы, бетиңи.
Қөтүргенсе Ленин Қызыл баирағын,
Аяғыңы чабыр баўла буўғанлай,
Җүрүгенсе большевикле җолунда,
Хар бир сөзүң сары алтын куйғанлай.
Ачхыч ишлеб, аманатлаб койғанса
Малкар тилни киритлерин ачарға.
Келлик төлү булбуллача җырлашыб,
Көк бошлуқда қушла кибик учарға.
Сен болғанса алға башлаб устазым.
Чығыўчу элле татлы, сабыр сөзлериң.
Айта-айта назмуланы,күйлени,
Эсимдеди талғыр ала көзлериң.
Кязим деген сыйлы атды Малкарға,
Унутулмаз сени җазған түз хатың.
Алтын бла назмуларың җазылыб,
Унутулмаз тарихледе сени атың.
1957
#СаидШахмурза #стихи #Кязим
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев