Предыдущая публикация
Легкий шум річки,
Ніжний подих вітру,
Дзюркіт струмка,
Відлуння синіх гір -
Це все в піснях,
Що їх співають
Сестри Байко.
Мені у це Ти, друже, вже повір.
Вишневий сад,
Переспів соловейка,
Дзвінкий зозулі лік
Чиїмсь рокам...
За ці пісні, що душу аж тривожать,
Я все, повір, усе віддам.
Їх голоси лікують та хвилюють,
І серденько аж рветься із груді...
То заридає, то враз засміється...
Відлуння їх пісень в душі озветься
Навіки, любий друже, навіки!..
07. 08. 2010.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев