Командир взводу управління батареї 65-го гвардійського артилерійського полку 36-ї Гвардійської стрілецької дивізії, 57-ї армії, Степного фронту, Гвардії старший лейтенант.
Воював на Сталінградському, Донському, Воронезькому, Степному, Південно-Західному, знову Степному фронтах в 65-му гвардійському артилерійському полку 36-ї гвардійської стрілецької дивізії. Приймав участь у Сталінградській та Курській битвах, у визволенні лівобережної України.
Відзначився при форсуванні Дніпра під час Полтавсько-Кременчуцької наступальної операції Степного фронту.
В ніч на 26 вересня 1943 року в числі перших в полку в бойових порядках піхоти разом з гарматами батареї, які переправлялися на плотах,
...Ещё
СЛОБОДЯНЮК ІВАН ЛУК’ЯНОВИЧ
(25.04.1923 - 29.09.1943)
Герой Радянського Союзу.
Указ ПВР СРСР від 20.12.1943
Командир взводу управління батареї 65-го гвардійського артилерійського полку 36-ї Гвардійської стрілецької дивізії, 57-ї армії, Степного фронту, Гвардії старший лейтенант.
Воював на Сталінградському, Донському, Воронезькому, Степному, Південно-Західному, знову Степному фронтах в 65-му гвардійському артилерійському полку 36-ї гвардійської стрілецької дивізії. Приймав участь у Сталінградській та Курській битвах, у визволенні лівобережної України.
Відзначився при форсуванні Дніпра під час Полтавсько-Кременчуцької наступальної операції Степного фронту.
В ніч на 26 вересня 1943 року в числі перших в полку в бойових порядках піхоти разом з гарматами батареї, які переправлялися на плотах, перетнув Дніпро в районі села Паньковка (Верхнєдніпровський район Дніпропетровської області України), разом з стрілецькими підрозділами захватив рубіж і протягом чотирьох діб відбивав ворожі контратаки. Артилеристи знищили 2 танки, 4 гармати, 7 кулеметів і велику кількість живої сили противника. Утримав займані позиції, чим забезпечив переправу через річку підрозділів дивізії. В бою на захопленому плацдармі 28 вересня був тяжко поранений, а 29 вересня помер від ран.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 грудня 1943 року за зразкове виконання завдань командування, мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра та в боях на плацдармі, гвардії старшому лейтенанту Слободенюку Івану Лук’яновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Похований в братській могилі в селі Радсело Паричського району Дніпропетровської області, де його іменем названо вулицю. Меморіал.
Нагороджений орденом Леніна, медаллю «За оборону Сталинграда».
Бойове хрещення І.Л.Слободенюк отримав на Сталінградському фронті, куди на початку серпня прибула тільки сформована 36-а гвардійська стрілецька дивізія. Її було зараховано до складу 57-ї армії. Зайняла оборону південніше Сталінграда, на ділянці озера Сарпа – село Цаца – озеро Барманцак (Світлоярський район Сталінградської області, східніше станції Абганерово) з завданням не допустити прориву противника на село Райгород біля Волги.
20 серпня німецький танковий корпус перейшов у наступ в полосі оборони 57-ї армії. В цей день воїни 36-ї гвардійської дивізії прийняли свій перший бій на Сталінградській землі і вистояли. В кінці серпня – на початку вересня дивізія, яку було переведено до складу 64-ї армії, вела жорстокі бої на річці
...Ещё
Похований в братській могилі в селі Радсело Паричського району Дніпропетровської області, де його іменем названо вулицю. Меморіал.
Нагороджений орденом Леніна, медаллю «За оборону Сталинграда».
Бойове хрещення І.Л.Слободенюк отримав на Сталінградському фронті, куди на початку серпня прибула тільки сформована 36-а гвардійська стрілецька дивізія. Її було зараховано до складу 57-ї армії. Зайняла оборону південніше Сталінграда, на ділянці озера Сарпа – село Цаца – озеро Барманцак (Світлоярський район Сталінградської області, східніше станції Абганерово) з завданням не допустити прориву противника на село Райгород біля Волги.
20 серпня німецький танковий корпус перейшов у наступ в полосі оборони 57-ї армії. В цей день воїни 36-ї гвардійської дивізії прийняли свій перший бій на Сталінградській землі і вистояли. В кінці серпня – на початку вересня дивізія, яку було переведено до складу 64-ї армії, вела жорстокі бої на річці Червленній західніше Сталінграда.
В середині вересня на стику військ 62-ї та 64-ї армій німецьким військам вдалося пробитися до Волги по балці Купоросної (в межах міста) і роз’єднати ці армії. В ніч на 15 вересня сюди було кинуто 36-у дивізію та інші частини для того, щоб поновити положення, однак зробити цього не вдалося. Майже впритул до середини листопада 36-а гвардійська стрілецька дивізія вела в складі 64-ї армії оборонні та наступальні бої, полегшуючи положення 62-ї армії, яка вела бої в центрі Сталінграда.
Перед контрнаступом радянських військ 36-у дивізію було знову переведено до складу 57-ї армії. Вранці 20 листопада після артилерійської підготовки з’єднання армії перейшли в наступ. З іншими частинами армії 36-а дивізія успішно прорвала позиції румунських військ південніше Сталінграда. 23 листопада 1942 року після з’єднання військ Південно-Західного та Сталінградського фронтів війська противника в районі Сталінграда опинилися в оточенні.
З січня по 3 лютого
...Ещё
В середині вересня на стику військ 62-ї та 64-ї армій німецьким військам вдалося пробитися до Волги по балці Купоросної (в межах міста) і роз’єднати ці армії. В ніч на 15 вересня сюди було кинуто 36-у дивізію та інші частини для того, щоб поновити положення, однак зробити цього не вдалося. Майже впритул до середини листопада 36-а гвардійська стрілецька дивізія вела в складі 64-ї армії оборонні та наступальні бої, полегшуючи положення 62-ї армії, яка вела бої в центрі Сталінграда.
Перед контрнаступом радянських військ 36-у дивізію було знову переведено до складу 57-ї армії. Вранці 20 листопада після артилерійської підготовки з’єднання армії перейшли в наступ. З іншими частинами армії 36-а дивізія успішно прорвала позиції румунських військ південніше Сталінграда. 23 листопада 1942 року після з’єднання військ Південно-Західного та Сталінградського фронтів війська противника в районі Сталінграда опинилися в оточенні.
З січня по 3 лютого 1943 року 36-а гвардійська стрілецька дивізія в складі 64-ї армії Донського фронту приймала участь в операції «Кольцо» по ліквідації оточеного ворожого угрупування. Вона знаходилася в першому ешелоні 64-ї армії. 23 січня вона заволоділа селищем Піщанка, після чого вирушила безпосередньо до міста. Йшли бої за станцію Садова, Верхню Єльшанку, Купоросне. Затим за наказом командуючого 64-ї армії генерала М.С.Шумилова дивізія наступала в північному напрямку з завданням вийти до центру Сталінграда та з’єднатися з 62-ю армією. Просунувшись через Дар-гору, 36-а гвардійська стрілецька дивізія з іншими з’єднаннями армії штурмувала елеватор. Останній бій в Сталінградській битві 36-а гвардійська стрілецька дивізія закінчила в районі станції Сталінград-1.
У березні – квітні 1943 року І.Л.Слободенюк на Воронезькому фронті в складі 64-ї армії приймав участь в оборонних боях в районі Білгорода на річці Сіверський Донець. 01 травня 1943 року армія була переформовано в 7-у гвардійську армію.
У липні-серпні в складі 7-ї гвардійської армії Воронезького та (з 18 липня) Степного фронтів приймав участь в Курській битві. Під час оборонних боїв 5 – 9 липня його дивізія разом з іншими з’єднаннями армії відбивала на межі річки Сіверський Донець удари 3-го германського танкового корпусу та армійського корпусу «Раус» з оперативної групи «Кемпф», які наступали від Білгорода на місто Короча. Противнику з великими втратами в танках і живій силі вдалося просунутися на декілька кілометрів, але невдовзі його було зупинено контрнаступом, який розпочався 20 серпня, а до 23 серпня його було відкинуто в попереднє положення.
З 3 по 23 серпня І.Л.Слободенюк в складі 57-ї армії на Південно-Західному фронті пр
...Ещё
У березні – квітні 1943 року І.Л.Слободенюк на Воронезькому фронті в складі 64-ї армії приймав участь в оборонних боях в районі Білгорода на річці Сіверський Донець. 01 травня 1943 року армія була переформовано в 7-у гвардійську армію.
У липні-серпні в складі 7-ї гвардійської армії Воронезького та (з 18 липня) Степного фронтів приймав участь в Курській битві. Під час оборонних боїв 5 – 9 липня його дивізія разом з іншими з’єднаннями армії відбивала на межі річки Сіверський Донець удари 3-го германського танкового корпусу та армійського корпусу «Раус» з оперативної групи «Кемпф», які наступали від Білгорода на місто Короча. Противнику з великими втратами в танках і живій силі вдалося просунутися на декілька кілометрів, але невдовзі його було зупинено контрнаступом, який розпочався 20 серпня, а до 23 серпня його було відкинуто в попереднє положення.
З 3 по 23 серпня І.Л.Слободенюк в складі 57-ї армії на Південно-Західному фронті приймав участь в Білгородсько - Харківській наступальній операції, в ході якої його дивізія наступала від річки Сіверський Донець у напрямку на селище Безлюдовка (Харківська область України), перетинаючи шляхи відходу противника від Харкова.
З 26 серпня 1943 року на Степному фронті приймав участь в Полтавсько-Кременчуцькій наступальній операції (основної частини Чернігівсько - Полтавської стратегічної операції), в ході якої його дивізія в складі 57-ї армії приймала участь у визволенні з боями лівобережну Україну і, до 25 вересня вийшла до Дніпра в районі Верхнєдніпровська Дніпропетровської області.
Із нагородного листка.
Гвардії старший лейтенант Слободенюк, син українського народу, геройськи борючись за честь і свободу рідної батьківщини, пройшов славний бойовий шлях від Сіверського Донця до річки Дніпро.
У ніч на 26.9.43 року, слідуючи в бойових порядках піхоти, форсував річку Дніпро разом з гарматами батареї в районі с. Паньковка Дніпропетровської області. На протязі чотирьох діб, відбиваючи і в день і в ніч ярі контратаки піхоти й танків противника, які намагалися скинути наші частини в р. Дніпро, т
...Ещё
З 26 серпня 1943 року на Степному фронті приймав участь в Полтавсько-Кременчуцькій наступальній операції (основної частини Чернігівсько - Полтавської стратегічної операції), в ході якої його дивізія в складі 57-ї армії приймала участь у визволенні з боями лівобережну Україну і, до 25 вересня вийшла до Дніпра в районі Верхнєдніпровська Дніпропетровської області.
Із нагородного листка.
Гвардії старший лейтенант Слободенюк, син українського народу, геройськи борючись за честь і свободу рідної батьківщини, пройшов славний бойовий шлях від Сіверського Донця до річки Дніпро.
У ніч на 26.9.43 року, слідуючи в бойових порядках піхоти, форсував річку Дніпро разом з гарматами батареї в районі с. Паньковка Дніпропетровської області. На протязі чотирьох діб, відбиваючи і в день і в ніч ярі контратаки піхоти й танків противника, які намагалися скинути наші частини в р. Дніпро, т. Слободенюк, знаходячись на СП, а в тяжкі хвилини – біля гармат, котрі стояли на прямому наведенні, коректуючи вогонь батареї, знищив 7 кулеметів, 4 гармати, підбив 2 танки та знищив до 200 солдат і офіцерів противника.
28.9.1943 року на жменьку сміливців противник кинув 25 танків і до батальйону піхоти. Ворожим снарядом був тяжко поранений т. Слободенюк, але, не дивлячись на поранення та велику кількість втраченої крові, т. Слободенюк продовжив вести смертельний вогонь по контр атакуючій піхоті й танках противника. Знищив ще 2 танки й до 100 солдат і офіцерів противника.
Заслуговує урядової нагороди «ГЕРОЙ СОВЕТСКОГО СОЮЗА».
Командир 65-го гвардійського артилерійського
Полку гвардії підполковник Якишин.
19 жовтня 1943 року.
(Биография предоставлена Л.Е.Шейнманом (г. Ижевск). Источники: Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988 Документы сайта «Подвиг народа» Овеянные славой имена. Одесса: Маяк, 1989)
Мы используем cookie-файлы, чтобы улучшить сервисы для вас. Если ваш возраст менее 13 лет, настроить cookie-файлы должен ваш законный представитель. Больше информации
Комментарии 5
СЛОБОДЯНЮК ІВАН
ЛУК’ЯНОВИЧ
(25.04.1923 - 29.09.1943)
Герой Радянського Союзу.
Указ ПВР СРСР від 20.12.1943
Командир взводу управління батареї 65-го
гвардійського артилерійського полку 36-ї Гвардійської стрілецької дивізії, 57-ї
армії, Степного фронту, Гвардії старший лейтенант.
Воював на
Сталінградському, Донському, Воронезькому, Степному, Південно-Західному, знову
Степному фронтах в 65-му гвардійському артилерійському полку 36-ї гвардійської
стрілецької дивізії. Приймав участь у Сталінградській та Курській битвах, у
визволенні лівобережної України.
Відзначився при форсуванні Дніпра під час
Полтавсько-Кременчуцької наступальної операції Степного фронту.
В ніч на 26 вересня 1943 року в числі перших в
...Ещёполку в бойових порядках піхоти разом з гарматами батареї, які переправлялися
на плотах,
СЛОБОДЯНЮК ІВАН
ЛУК’ЯНОВИЧ
(25.04.1923 - 29.09.1943)
Герой Радянського Союзу.
Указ ПВР СРСР від 20.12.1943
Командир взводу управління батареї 65-го
гвардійського артилерійського полку 36-ї Гвардійської стрілецької дивізії, 57-ї
армії, Степного фронту, Гвардії старший лейтенант.
Воював на
Сталінградському, Донському, Воронезькому, Степному, Південно-Західному, знову
Степному фронтах в 65-му гвардійському артилерійському полку 36-ї гвардійської
стрілецької дивізії. Приймав участь у Сталінградській та Курській битвах, у
визволенні лівобережної України.
Відзначився при форсуванні Дніпра під час
Полтавсько-Кременчуцької наступальної операції Степного фронту.
В ніч на 26 вересня 1943 року в числі перших в
полку в бойових порядках піхоти разом з гарматами батареї, які переправлялися
на плотах, перетнув Дніпро в районі села Паньковка (Верхнєдніпровський район
Дніпропетровської області України), разом з стрілецькими підрозділами захватив
рубіж і протягом чотирьох діб відбивав ворожі контратаки. Артилеристи знищили 2
танки, 4 гармати, 7 кулеметів і велику кількість живої сили противника. Утримав
займані позиції, чим забезпечив переправу через річку підрозділів дивізії. В
бою на захопленому плацдармі 28 вересня був тяжко поранений, а 29 вересня помер
від ран.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 грудня
1943 року за зразкове виконання завдань командування, мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра та в
боях на плацдармі, гвардії старшому
лейтенанту Слободенюку Івану Лук’яновичу присвоєно звання Героя Радянського
Союзу.
Похований в братській могилі в селі Радсело
Паричського району Дніпропетровської області, де його іменем названо вулицю.
Меморіал.
Нагороджений орденом Леніна, медаллю «За оборону
Сталинграда».
Бойове хрещення І.Л.Слободенюк отримав на
Сталінградському фронті, куди на початку серпня прибула тільки сформована 36-а
гвардійська стрілецька дивізія. Її було зараховано до складу 57-ї армії.
Зайняла оборону південніше Сталінграда, на ділянці озера Сарпа – село Цаца –
озеро Барманцак (Світлоярський район Сталінградської області, східніше станції
Абганерово) з завданням не допустити прориву противника на село Райгород біля
Волги.
20 серпня німецький танковий корпус перейшов у
...Ещёнаступ в полосі оборони 57-ї армії. В цей день воїни 36-ї гвардійської дивізії
прийняли свій перший бій на Сталінградській землі і вистояли. В кінці серпня – на початку
вересня дивізія, яку було переведено до складу 64-ї армії, вела жорстокі бої на
річці
Похований в братській могилі в селі Радсело
Паричського району Дніпропетровської області, де його іменем названо вулицю.
Меморіал.
Нагороджений орденом Леніна, медаллю «За оборону
Сталинграда».
Бойове хрещення І.Л.Слободенюк отримав на
Сталінградському фронті, куди на початку серпня прибула тільки сформована 36-а
гвардійська стрілецька дивізія. Її було зараховано до складу 57-ї армії.
Зайняла оборону південніше Сталінграда, на ділянці озера Сарпа – село Цаца –
озеро Барманцак (Світлоярський район Сталінградської області, східніше станції
Абганерово) з завданням не допустити прориву противника на село Райгород біля
Волги.
20 серпня німецький танковий корпус перейшов у
наступ в полосі оборони 57-ї армії. В цей день воїни 36-ї гвардійської дивізії
прийняли свій перший бій на Сталінградській землі і вистояли. В кінці серпня – на початку
вересня дивізія, яку було переведено до складу 64-ї армії, вела жорстокі бої на
річці Червленній західніше Сталінграда.
В середині вересня на стику військ 62-ї та 64-ї
армій німецьким військам вдалося пробитися до
Волги по балці Купоросної (в межах міста) і роз’єднати ці армії. В ніч
на 15 вересня сюди було кинуто 36-у дивізію та інші частини для того, щоб
поновити положення, однак зробити цього не вдалося. Майже впритул до середини
листопада 36-а гвардійська стрілецька дивізія вела в складі 64-ї армії оборонні
та наступальні бої, полегшуючи положення 62-ї армії, яка вела бої в центрі
Сталінграда.
Перед контрнаступом радянських військ 36-у дивізію
було знову переведено до складу 57-ї армії. Вранці 20 листопада після
артилерійської підготовки з’єднання армії перейшли в наступ. З іншими частинами
армії 36-а дивізія успішно прорвала позиції
румунських військ південніше Сталінграда.
23 листопада 1942 року після з’єднання військ Південно-Західного та
Сталінградського фронтів війська
противника в районі Сталінграда опинилися в оточенні.
З січня по 3 лютого
...ЕщёВ середині вересня на стику військ 62-ї та 64-ї
армій німецьким військам вдалося пробитися до
Волги по балці Купоросної (в межах міста) і роз’єднати ці армії. В ніч
на 15 вересня сюди було кинуто 36-у дивізію та інші частини для того, щоб
поновити положення, однак зробити цього не вдалося. Майже впритул до середини
листопада 36-а гвардійська стрілецька дивізія вела в складі 64-ї армії оборонні
та наступальні бої, полегшуючи положення 62-ї армії, яка вела бої в центрі
Сталінграда.
Перед контрнаступом радянських військ 36-у дивізію
було знову переведено до складу 57-ї армії. Вранці 20 листопада після
артилерійської підготовки з’єднання армії перейшли в наступ. З іншими частинами
армії 36-а дивізія успішно прорвала позиції
румунських військ південніше Сталінграда.
23 листопада 1942 року після з’єднання військ Південно-Західного та
Сталінградського фронтів війська
противника в районі Сталінграда опинилися в оточенні.
З січня по 3 лютого 1943 року 36-а гвардійська
стрілецька дивізія в складі 64-ї армії Донського фронту приймала участь в
операції «Кольцо» по ліквідації оточеного
ворожого угрупування. Вона знаходилася в першому ешелоні 64-ї армії. 23
січня вона заволоділа селищем Піщанка, після чого вирушила безпосередньо до
міста. Йшли бої за станцію Садова, Верхню Єльшанку, Купоросне. Затим за наказом
командуючого 64-ї армії генерала М.С.Шумилова дивізія наступала в північному
напрямку з завданням вийти до центру Сталінграда та з’єднатися з 62-ю армією.
Просунувшись через Дар-гору, 36-а гвардійська
стрілецька дивізія з іншими з’єднаннями армії штурмувала елеватор. Останній бій
в Сталінградській битві 36-а гвардійська стрілецька дивізія закінчила в районі
станції Сталінград-1.
У березні – квітні 1943 року І.Л.Слободенюк на
Воронезькому фронті в складі 64-ї армії приймав участь в оборонних боях в
районі Білгорода на річці Сіверський Донець.
01 травня 1943 року армія була переформовано в 7-у гвардійську армію.
У липні-серпні в складі 7-ї гвардійської армії
Воронезького та (з 18 липня) Степного фронтів приймав участь в Курській битві.
Під час оборонних боїв 5 – 9 липня його
дивізія разом з іншими з’єднаннями армії
відбивала на межі річки Сіверський Донець удари 3-го германського танкового
корпусу та армійського корпусу «Раус» з
оперативної групи «Кемпф», які наступали від Білгорода на місто Короча.
Противнику з великими втратами в танках і живій
силі вдалося просунутися на декілька кілометрів, але невдовзі його було
зупинено контрнаступом, який розпочався 20 серпня, а до 23 серпня його було
відкинуто в попереднє положення.
З 3 по 23 серпня І.Л.Слободенюк в складі 57-ї
...Ещёармії на Південно-Західному фронті пр
У березні – квітні 1943 року І.Л.Слободенюк на
Воронезькому фронті в складі 64-ї армії приймав участь в оборонних боях в
районі Білгорода на річці Сіверський Донець.
01 травня 1943 року армія була переформовано в 7-у гвардійську армію.
У липні-серпні в складі 7-ї гвардійської армії
Воронезького та (з 18 липня) Степного фронтів приймав участь в Курській битві.
Під час оборонних боїв 5 – 9 липня його
дивізія разом з іншими з’єднаннями армії
відбивала на межі річки Сіверський Донець удари 3-го германського танкового
корпусу та армійського корпусу «Раус» з
оперативної групи «Кемпф», які наступали від Білгорода на місто Короча.
Противнику з великими втратами в танках і живій
силі вдалося просунутися на декілька кілометрів, але невдовзі його було
зупинено контрнаступом, який розпочався 20 серпня, а до 23 серпня його було
відкинуто в попереднє положення.
З 3 по 23 серпня І.Л.Слободенюк в складі 57-ї
армії на Південно-Західному фронті приймав
участь в Білгородсько - Харківській наступальній операції, в ході якої
його дивізія наступала від річки
Сіверський Донець у напрямку на селище
Безлюдовка (Харківська область України), перетинаючи шляхи відходу противника
від Харкова.
З 26 серпня 1943 року на Степному фронті приймав
участь в Полтавсько-Кременчуцькій
наступальній операції (основної частини Чернігівсько - Полтавської стратегічної
операції), в ході якої його дивізія в
складі 57-ї армії приймала участь у визволенні з боями лівобережну Україну і,
до 25 вересня вийшла до Дніпра в районі Верхнєдніпровська Дніпропетровської
області.
Із
нагородного листка.
Гвардії старший лейтенант Слободенюк, син
українського народу, геройськи борючись за честь і свободу рідної батьківщини,
пройшов славний бойовий шлях від Сіверського Донця до річки Дніпро.
У ніч на 26.9.43 року, слідуючи в бойових порядках
...Ещёпіхоти, форсував річку Дніпро разом з гарматами батареї в районі с.
Паньковка Дніпропетровської області. На
протязі чотирьох діб, відбиваючи і в день і в ніч ярі контратаки піхоти й танків противника, які
намагалися скинути наші частини в р.
Дніпро, т
З 26 серпня 1943 року на Степному фронті приймав
участь в Полтавсько-Кременчуцькій
наступальній операції (основної частини Чернігівсько - Полтавської стратегічної
операції), в ході якої його дивізія в
складі 57-ї армії приймала участь у визволенні з боями лівобережну Україну і,
до 25 вересня вийшла до Дніпра в районі Верхнєдніпровська Дніпропетровської
області.
Із
нагородного листка.
Гвардії старший лейтенант Слободенюк, син
українського народу, геройськи борючись за честь і свободу рідної батьківщини,
пройшов славний бойовий шлях від Сіверського Донця до річки Дніпро.
У ніч на 26.9.43 року, слідуючи в бойових порядках
піхоти, форсував річку Дніпро разом з гарматами батареї в районі с.
Паньковка Дніпропетровської області. На
протязі чотирьох діб, відбиваючи і в день і в ніч ярі контратаки піхоти й танків противника, які
намагалися скинути наші частини в р.
Дніпро, т. Слободенюк, знаходячись на
СП, а в тяжкі хвилини – біля гармат, котрі стояли на прямому наведенні,
коректуючи вогонь батареї, знищив 7 кулеметів, 4 гармати, підбив 2 танки та
знищив до 200 солдат і офіцерів противника.
28.9.1943 року на жменьку сміливців противник кинув
25 танків і до батальйону піхоти. Ворожим снарядом був тяжко поранений т.
Слободенюк, але, не дивлячись на поранення та велику кількість втраченої крові, т. Слободенюк продовжив
вести смертельний вогонь по контр атакуючій піхоті й танках противника. Знищив
ще 2 танки й до 100 солдат і офіцерів
противника.
Заслуговує
урядової нагороди «ГЕРОЙ СОВЕТСКОГО СОЮЗА».
Командир 65-го гвардійського артилерійського
Полку гвардії підполковник Якишин.
19 жовтня 1943 року.
(Биография предоставлена Л.Е.Шейнманом (г.
Ижевск). Источники: Герои Советского
Союза. Краткий биографический словарь. Том 2.
М.: Воениз., 1988 Документы
сайта «Подвиг народа» Овеянные славой имена. Одесса: Маяк, 1989)