Предыдущая публикация
Народила Мама дитятко здорове,
Його доглядала рідне й берегла.
Хоча всього дати і не було змоги,
Та його любила щиро як могла.
Готова для нього себе в жертву дати,
Щоб доля не була страшною йому.
Щоб воно зростало і не йшло прохати,
Щоб не лились сльози на долю свою.
Шкода, та не завжди можна зло здолати,
Не одне а кілька в гості увійдуть.
Та тільки не треба в паніку впадати,
Що вони на завжди біля нас будуть.
З часом вони зникнуть від добра і віри,
Які на їх місці у житті будуть.
Лиш допомагаймо і не треба міри,
Хай у щасті й з Богом все життя живуть.
Бог завжди є поряд, лиш не забуваймо,
Помолитись щиро ми завжди Йому.
І біди нікому в світі не бажаймо,
А те чого хочем ми собі в життю.
М.Лаврук.
Следующая публикация
Нет комментариев