Відколи себе пам’ятаю – у нашій родині завжди всі співали. Пам’ятаю могутній голос діда, милозвучний дует мами й тітки, співучий родинний ансамбль на подвір’ї в дідуся, запальні татові пісні під баян. І хоча в сім’ї не було професійних музикантів, та музика й пісня, весела й журлива, завжди була супутницею нашої родини, утіхою й розрадою.
Напевне, багатюща музикальна спадковість сприяла тому, щоб у родині з’явився перший професійний музикант. І доля обрала мене. А далі цією стежиною пішли мої сини, що унаслідували вокальні здібності від прадіда. Вони обоє стали професійними співаками.
В різні часи нашу співучу сім’ю неодноразово запрошували до участі в фестивалях та конкурсах родинної творчості. І ми завжди були в числі переможців. Особливо запам’ятався фінал Всеукраїнського конкурсу «Родинні скарби України», коли в Києві, на сцені Українського Дому, ми отримали головний приз з рук голови журі – народної артистки України Ніни Матвієнко.
Працюючи з юними обдарованнями в музичній школі, я щоразу переконувалась, що таланти дітей не могли вирости з порожнечі: в родині кожної дитини хтось співав чи грав на музичних інструментах. Так і виникло бажання створення проекту свята родинної творчості «Роде наш красний!» Захід мав на меті не лише виявлення талановитих родин, а саме їх зміцнення за допомогою мистецтва. Бо коли родина готується до виступу, то вона неодмінно збирається вдома на репетиції: поспівати чи пограти на музичних інструментах. А пісні чи музичні твори, які передаються з покоління в покоління, згодом стають сімейною реліквією.
Цьогоріч уже втретє на сцені Балаклійської музичної школи відбувся парад талановитих родин. Своєрідний родинний гімн М. Лисенка «Де згода в сімействі» у виконанні хору народної пісні «Зорецвіт» став початком свята. А чарівна мелодія української народної пісні «Роде наш красний» у виконанні лауреата міжнародних конкурсів Тамари Бондаренко стала епіграфом заходу. Присутні в залі захоплено спостерігали за виступами творчих сімей, милувались їх талантами та натхненними обличчями. Видно було, як мами пишаються своїми доньками, з якими разом співають чи грають. Такі різні, але водночас усі прекрасні, дарували нам своє мистецтво домристка Олена Лимарова з маленькою співучою донечкою Веронікою, натхненно співали Оксана Окомельченко з донькою Валерією, Світлана Коптєва з донькою Анною, Лілія Таранова з донькою Валерією. А Ельянора Тимошенко з донькою Євангеліною зіграли дуетом на віолончелях. Уже вдруге ми милувались молодою, творчою, вродливою родиною Білців: мами Ірини, тата Антона та донечки Марійки, які не лише чудово співали, а й прекрасно акомпанували собі на фортепіано, гітарі та скрипці. У глядачів навертались на очі сльози, коли зворушливо співали пісні про матусю Ірина Тимошенкова з молодшим братом Максимом, Галина Тимченко з чотирирічною сестричкою Веронікою. А Марійка й Кіра Сисіни присвятили свій виступ бабусі. Викликав захоплення інструментальний дует Котлярів, у якому Давиду, що грав на балалайці, акомпанувала на фортепіано сестра Ліля. Варто зазначити, що в родині Котлярів дев’ятеро дітей, і майже кожен з них володіє якимось музичним інструментом. Гаряче аплодували глядачі родинному тріо сестер Лісових: одинадцятирічній Валерії, восьмирічній Ельвірі та п’ятирічній Ауріці, які понад усе люблять співати українські народні пісні. По-справжньому професійно виконав пісню про дружбу родинний ансамбль рідних та двоюрідних сестричок: Кристини і Таї Винників, Станіслави та Стефанії Лук’янових, Даші Сіромолот та Руслани Кульші. А як же можна було втриматись від оплесків, коли на сцену вийшла красива й інтелігентна співуча родина Тахтаулових: тато Сергій, мама Оксана, донечки Діана й Аліса та синочки Марк і Тимофій!
Не можу з гордістю не сказати, що майже всі виконавці – і діти, й батьки – є учнями або випускниками нашої музичної школи.
Увінчалося свято виступом родинного дуету лауреатів міжнародних конкурсів братів Андрія та В’ячеслава Шерстюків. Всі чекали на їх виступ, бо обох хлопців люблять у районі. А я як мама пишаюся своїми талановитими синами і радію з того, що є причетною до становлення їх як співаків та створення родинного дуету.
До речі, В’ячеслав не лише з задоволенням бере участь у цьому заході, а й підтримує його матеріально. В’ячеслав Шерстюк як директор благодійного фонду «Сонце в долонях» виступає головним спонсором родинного свята. Тож усі талановиті родини отримали подяки, сувеніри та подарунки від спонсорів, серед яких - патріот України, голова Балаклійської громадської організації інвалідів та багатодітних родин Володимир Вечерін.
Несподіваним і приємним був візит на цей захід наших захисників - групи бійців ЗСУ. Вони прийшли з букетом квітів та цілою торбою цукерок для дітей. Перебуваючи в залі, дехто з них, розчулившись, витирав сльози, згадуючи своїх рідних. «Ми вже давно не були вдома, дуже скучили за своїми родинами, дружинами, діточками, - сказав один з воїнів. – Та сьогодні на цьому концерті ми відчули таке тепло, немов знову побували вдома». І ми всі розуміємо, що саме родина, мати, батько, діти – це те, заради чого ми живемо, за що треба боротись і що треба оберігати й захищати.
Завершився захід, за традицією, піснею «Музика рідного дому», яка вже стала символом родинного свята.
А я хочу подякувати всім талановитим сім’ям за участь у цьому прекрасному концерті. Велика подяка також усім, хто підтримав творчість талановитих родин. Нехай же ніколи не згасне родинне вогнище! Нехай кожна родина буде щасливою і живе в злагоді під мирним небом!
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев