Навіть не знаю з чого починати.... У нас з неділі з 7 ранку( ато й із ночі) піднявся тиск 150на 100, і серцебиття за хвилину 182 удари. Вчора взагалі був завал, за цілий день 170-190 удари за хвилину, наніч 202..... Це щось нереальне...... Висока температура, рвота, слабкість супроводжують нас уже декілька днів. Вночі викликали реанімацію, реаніматори та медсестра , яка прийняла зміну наніч молодці, робили все необхідне, чого неможу сказати за наших лікарів. З ранку знову 180-190. Обхід, послухала нас наша молода" стажерка" побігла за лікарем, він нарешті дав направлення на довгоочікуваний ренген, про який я умоляла вже декілька днів, і це дивлячись на симптоми , як не спеціаліст, але мамине серце і вдчуття тривоги мабуть сильніше за опит лікарів. Результат: запалення легень!!!!!!!!! У мене немає слів просто.... Невже треба було довести і так змучену дитинку від тоіі хіміі ,ще й до запалення? Три дні умоляю про заспокійливі для сердечка,і до тепер не дочекалась ііх. Дитина мучиться золота , а вони зміни відбувають і додому. А лікаря так взагалі нашого не наблюдаємо. Дебрецен..... Нічого не хочу казати, ви і так все розумієте. Вчора мала бути спинномозгова лембальна пункція та чотири дні хіміі цитозару. Переклали на сьогодні по стану здоровя. Цілий день чекали що скажуть, буде хімія з пункцією, чи не буде,і про результати ренгену я теж дізналась лише тепер, хоча результат був ще на обід. Навіть не вважали за потрібне сказати нашому перекладачу Григорію, хоча знали , що ми чекаємо на них цілий день.Гарненько всі розбіглись по домівкам,ми з Грішою єле по телефону узнали від лікарки" стажерки",що капатимуть додатково ще один антибіотик на запалення. Ще один.... Так легко сказати...але чи легко ій це перенести і витримати? Організм до тепер ще мав якісь запаси і сили боротись ,і так хімія врізала імунну систему і аналізи, апетит взагалі ніякий, стоматит ще більший став, пити не пєм лише через зонд,який доречі ми знов вчора у істериці витягнули, вже в третє, але нам знову вже в четвертий раз його поставили, привязавши руки до кроватки, це навірно,щоб заспокійливі не давати, свого роду економія на препаратах, других слів я не підібрала... Жах....На даний момент температура низька, серцебиття 165, але ніч попереду. Я надіюсь , що новий антибіотик допоможе і все наладиться. Тому , що нам дуже треба набратися сил, повернутись на графік прийняття хімій і БОРОТИСЯ З РАКОМ!!!!! Вибачте, що так довго не опубліковувала ніяких новин і не відповідала на смс,самі розумієте ситуацію. Але я всі Ваші смс читаю, і дуже вдячна за них за підтримку!!! Ми ідем приймати ліки. Надобраніч всім!! Надіюсь на легку нічку і на хороші результати аналізів завтра. Цілуємо!!!
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев