Прес-реліз ювілейного творчого вечора

Тараса Петриненка «Останній з могікан»
14 березня, Дрогобич, народний дім ім. Івана Франка
16 березня, Львів, театр імені Марії Заньковецької
17 березня, Луцьк, палац культри міста Луцька
Тара́с Гарина́льдович Петрине́нко — видатний український музикант, співак, композитор, поет, народний артист України. Народився 10 березня 1953 року. Автор пісні «Україна», яка перетворилась на своєрідний неофіційний гімн України. Найвідоміші пісні: «Пісня про пісню», «Господи, помилуй нас», «Любов моя», «Новий рік», «Ми не закінчили розмову» та ін.
Свою музичну діяльність розпочав з 16 років у складі гурту «Еней», що складався з учнів музичної школи-десятирічки. У 1970 р. цей гурт дебютував на телебаченні і майже два роки був беззаперечним лідером української рок-музики.
1971 р. - Тарас Петриненко створює новий гурт - «Дзвони». У 1974 р. «Дзвони» об'єднуються з «Енеєм» та утворюють ВІА «Візерунки шляхів», який на початку 1975 р. записав на «Мелодії» платівку-гігант. Відразу ж гурт запросили до Укрконцерту, де під назвою «Гроно» він проіснував майже рік.
Після служби в армії Петриненко керував знаменитим ансамблем «Мрія» та після того, як йому заборонили виконувати з ним власні пісні (зокрема, «Пісня про пісню»), він з гуртом «Чарівні гітари» переїхав до Росії.
З 1982 р. Петриненко працював у тульському ансамблі «Красные маки», який на той час складався виключно з українських музикантів. Тут він написав свої перші російськомовні хіти — «След погасшей звезды», «Перелётная птица»…
1986 р. - Петриненко повернувся в Україну та разом із гітаристом Ігорем Шабловським (екс-«Еней», «Гроно», «Синяя птица», «Аеробус») і співачкою Тетяною Горобець (екс-Театр естради) відродив «Гроно». Невдовзі з'явилася пісня «Україна» та інші, і Петриненко став лідером української естради.
1989 р. - вийшов дещо політизований альбом в стилі прогресив-рок «Я професійний раб».
1991 р. - Петриненко розпочав запис альбому «Господи, помилуй нас». Альбом вийшов у 1993 р. та був визнаним найкращим в Україні.
1995 р. - Петриненко деякий час вів на центральному телебаченні України програму «Колискова для дорослих», яка була закрита через прямі та щирі висловлювання Тараса стосовно тодішніх українських реалій.
Влітку 1997 р. на «Таврійських іграх — VI» Тарас Петриненко отримав Всеукраїнську премію «Золота Жар-птиця» в номінації «Жива легенда». Наприкінці року вийшов третій сольний альбом Тараса Петриненка «Любов моя».
1999 р. - за особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва та вагомі творчі здобутки Тарасові Петриненку присвоєно звання Народного артиста України.
В одному з останніх інтерв’ю Тарас Петриненко звернувся до українців: «Станьмо народом! Бо проводиться державна політика деукраїнізації. Цього я нікому не можу пробачити.Нас ведуть у певний формат, і цей формат – отара, якою дуже легко керувати. Не ставайте цією отарою! Будьте народом! Станьмо народом, поки не пізно. Завтра може бути пізно, через годину може бути пізно. Візьмімо на себе відповідальність за все, що робиться в нашій країні, інакше – хана. Інакше нам хана…».
В межах західноукраїнського туру Народний артист України Тарас Петриненко відвідає з творчими вечорами «Останній з могікан» Івано-Франківськ, Дрогобич, Львів та Луцьк.