Предыдущая публикация
Сіра стіна...
Мій чистий аркуш , що на ньому писатиму свою історію. Історію душі , що не знає спокою. Історію вітру. Історію води. Сірий холодний камінь... Це моя скрипка. Моя флейта. Моя трембіта. Моя музика, що написана мною для моєї радісної історії. Такої радісної. що інколи плачу. Це моя пісня. Пісня мого життя. Казкова пісня моєї душі. Душі, що не знає спокою. . .
Я так хотiв змiнити свiт i до землi схилити небо,
i розтопити в душах лiд... Питання лиш - " Кому це треба? "
Я розпалити мiг вогнi. Хай в серце свiтло, в тiло жар...
Питання розум дав менi ... лишень одне -"А хтось бажав?"
Зорю нiчну до блиску тер.... Тепер красунi лиш блистiти.
А в нiч наступну я помер... Чи хтось помiтить?
https://youtu.be/CGu-S9W-i38
04:18
Следующая публикация
Нет комментариев