(написано на 40-й день)

Дружино моя,синьоока фіалко,
Кохання і щастя моє.
Моя світлочола кохана русалко,
До тебе звертаюся я.
Найкраща моя,наймиліша у світі,
Трояндо квітуча моя,
Назавжди хотів би я бути с тобою,
Та рано пробила година моя.
Пробач,моя мила кохана дружино,
Що рано тебе залишив.
Та,мабуть,на те усе є воля Божа-
Пішов я від тебе,як він повелів.
Тебе ж я прошу,моє миле серденько,
Даремно сльозинки не лий.
Життя нам дається,щоб жити у ньому.
Не плач,не журись,не марній.
Не плач,я прошу,моя зірочко ясна,
І болю собі не завдай.
Мене вже не верниш і сльози даремні;
Розраду ж у дітках шукай.
Бо кожна сльозинка,мов докір для мене.
Ти краще мені усміхнись.
А туга наляже і серце заплаче -
До наших діток пригорнись.
Що краще лишилось у серці твоєму
Й кохання своє-ти все діткам віддай.
І так,як до мене,до них усміхайся,
Мене ж,я прошу,не чекай.