Предыдущая публикация
На вулиці чорна ніч, живе у неволі
Червона сукня на голе тіло.
Пляшка білого вина на столі
Прощавай і цілунок, так мило.
В темно-синьому небі немає зірок,
Останній потяг прибув на перон.
Холодна ніжність зів*ялих квіток
Відчинені двері в вагон.
Сльози вже навіть не крапають
На свідомість тисне туман
Очі сумно пригадують
Шрами кривавих ран.
Следующая публикация
Нет комментариев