Предыдущая публикация
1 серпня 1812 р.
земський комісар Городянського повіту отримав розпорядження від генерал-губернатора князя Я.І.Лобанова-Ростовського: „Почувши чутки про різні ватаги розбитого ворога, які чинять пограбування в поселеннях Білоруської губернії – знаходжу потрібним приписати Вам, щоб Ви негайно попередили про це прикордонні поселення повіту Вашого, і наказали всякому, в них проживаючому – ловити і знищувати їх, ібо на те: пика, рогатина і сокира однаково достатні. А щоб тому озброєнню дати більше поважності і успіху, ібо сії люди нікого так не бояться, як наших козаків – маєте ви на самому кордоні тримати на виду всіх тих козаків, коїприготованів сотенних містечках повіту Вашого“.
В кожний кінний козацький полк, згідно Рескрипту від 25 червня 1812 р., який отримав Яків Іванович Лобанов-Ростовський, потрібно було набрати 1200 чоловік, щоб сформувати 8 ескадронів по 150 козаків. Для командування кожним з двох батальйонів, з яких складався полк, призначались офіцери: ротмистр або штаб-ротмистр, поручик, два корнети, вахмістр, 10 унтер-офіцерів та два сурмача. Такі полки вже сформували в Київській та Кам’янець-Подільскій губерніях, що раніше входили до складу Польщі.
На протязі місяця в Чернігівській губернії було сформовано 6 кінних полків з козаків та представників міщанського стану. Щоб вступити в полк, вимагалось тільки вміння верхової їзди. Всі козаки ополчення звільнялись від сплати оброчного податку, що стягувавсь з душі по 6 карбованців, а з податків для ополченців залишалась тільки подушна подать.
Козацькі та ополченські полки утримувались на кошти громади. Для ескадрона було потрібно 16 штуцерів та рушниць, а для кожного козака – сабля, піка та пістолет, а також: „кінь, кінська збруя та мундирний одяг, … 3 сорочки, 2 пари чобіт, 2 пари онуч (полотняні та сукняні), шапка з решетилівських смужок, чорна бурка, нагайка і 2 пояси, … баклажка для води, саква для фуража та валіза”. Кінь тоді коштував близько 100 карбованців. Забезпеченням козаків займалось козацьке товариство. Внесок кожної „ревізької душі” був 1 карбованець 50 копійок.
З земського ополчення формувались піші полки. В Городнянському повіті: „Вчинили постанову про надання в ополчення зкожних 15 ревізьких душ по одному чоловіку і з свого кола обрали чиновників“. На утримання 1841 ополченців ополчення в повіті зібрали 25829 карбованців 25 копійок і виділили понад 220 возів та значну кількість коней.
Всього в губернії було сформовано 6 кінних та 8 піших полків. Із козаків Чернігівського, Городнянського, Сосницького, Новгород-Сіверського та Стародубського повітів у м. Семенівці сформували другий Чернігівський полк, яким командував полковник Потрасов.
За свідченням І. П. Котляревського – „Народ вступав в козаки з задоволенням”.
Следующая публикация
Нет комментариев