Предыдущая публикация
О рідне слово, хто без тебе я?
Осміяний людьми кретин-стеляга,
мертвяк, оброслий плиттям саркофага,
прах, купа жалюгідного рам'я
моя ти- пісня, сила і відвага,
мое ти - людське ленінське ім'я.
Дуща тобою повниться, сія,
без тебе сохне й хилиться, як чага.
Тебе у спадок відали мені
мої батьки і предки невідомі,
що гинуть за тебе у вогні.
Так не засни в запиленому томі,
в неткнутій коленковій труні-
дзвени в моїм і правнукові домі!
Следующая публикация
Нет комментариев