Стою перед Богом я на коліннях.
Прошу тебе,Боже дай мені щастя.
Не можу вже пити цю чашу терпіння.
Не сила мені,так тяжко,так важко.
Гірка в мене чаша,наповнені вінця,
і наче проклята,ну хватить,ну хватить.
Ця біль розриває і серце страждає
молю тебе Боже,не можу,не хочу.
Я сили втрачаю,втомилася дуже,
Прошу тебе Боже,здоров'я хоч трішки.
Я все зрозуміла,буду виправлятись,
Грішити надіюсь уже я не буду.
Ця чаша терпіння не даром налита,
По повнії вінця,щоб вже не грішила.
Я хочу сміятись,я хочу радіти
Чудове життя,його треба любити.
Що Богом нам дано,потрібно цінити
І буде в нас щастя,і буде здоров'я
І прийде любов,постукає в двері,я знаю це буде,я вірю всім серцем!(Іра Северин)
І наче самотня,
та все ж не одна.
У мене є доня,
а в неї є я.
Щаслива я з нею
це радість моя.
Дарунок від Бога,
красуне моя.
Це сонця промінчик,
що світить мені.
Забула про смуток,
я забула про біль.
Розраду й надію дарує мені,
а я за це любов віддаю від всієї душі.(І. Северин)
Мы используем cookie-файлы, чтобы улучшить сервисы для вас. Если ваш возраст менее 13 лет, настроить cookie-файлы должен ваш законный представитель. Больше информации
Комментарии 2
Прошу тебе,Боже дай мені щастя.
Не можу вже пити цю чашу терпіння.
Не сила мені,так тяжко,так важко.
Гірка в мене чаша,наповнені вінця,
і наче проклята,ну хватить,ну хватить.
Ця біль розриває і серце страждає
молю тебе Боже,не можу,не хочу.
Я сили втрачаю,втомилася дуже,
Прошу тебе Боже,здоров'я хоч трішки.
Я все зрозуміла,буду виправлятись,
Грішити надіюсь уже я не буду.
Ця чаша терпіння не даром налита,
По повнії вінця,щоб вже не грішила.
Я хочу сміятись,я хочу радіти
Чудове життя,його треба любити.
Що Богом нам дано,потрібно цінити
І буде в нас щастя,і буде здоров'я
І прийде любов,постукає в двері,я знаю це буде,я вірю всім серцем!(Іра Северин)
та все ж не одна.
У мене є доня,
а в неї є я.
Щаслива я з нею
це радість моя.
Дарунок від Бога,
красуне моя.
Це сонця промінчик,
що світить мені.
Забула про смуток,
я забула про біль.
Розраду й надію дарує мені,
а я за це любов віддаю від всієї душі.(І. Северин)