В Любешівськім далекім районі є Велика Глуша село,нема кращого в нас на Волині,де так весело б жити було. Де б не був я, в Криму і в Карпатах, і в Германії срочну служив, но тягнуло до рідної хати, де я матір саму залишив. Роки служби давно пролетіли, повернувся я в Глушу свою, тут і матері й батька могили, тут родився то й тут я помру...
<<СЕЛО МОЄ>> Село моє,моя Велика Глуша, тут я родився, виріс і живу, село моє ,тебе любити мушу не проміняю ні за що красу твою.Село моє,для мене ти єдине,село моє, це солов'їний спів село моє куточок України.Село моє це кумкання жабів.Село моє окутане лісами, чисте повітря, небо голубе,село моє стоїть між болотами,Велика Глуша рідна для мене.Село моє,це цвіт садків весною,село моє це шум в полі хлібів,село моє горджуся я тобою і в місті я би жити не хотів. Черемха ароматом всіх дурманить, калина білим цвітом тут цвіте. Малина в ліс до себе всіх нас манить,Велика Глуша я люблю тебе.Село моє-це люди працьовиті село моє-це мукання корів. Село моє-це загорілі діти і бзумкання під вечір комарів. Село моє,моя Велика Глуша, тут я родився виріс і живу,село моє,тебе любити мушу,раз тут родився,тут я і помру...
Хто не був солдатом, той не зрозуміє,хто не чекав солдата той теж хай мовчить бо вірно чекати лиш мати нас вміє,лиш в матері серце за сина болить.Цей вірш присв'ятити афганцям я хочу, яких пам'ятають у нашім селі,яким так хотілось хоч раз ще почути,як гарно співають у нас солов'і. Загинуло двоє з ВЕЛИКОЇ ГЛУШІ, на тій змішаній з кров'ю афганській землі віддали вони серце своє там і душу, на проклятій отій не потрібній війні. САША ПАСИК веселий, був завжди кмітливий, жартувати у школі багато любив,його іменем вулицю зараз назвали, по якій 10 років у школу ходив. БІЛОКУРОВА ІГОРЯ й досі чекають, пропав безвісти він на афганській землі гіркі сльози у матері не висихають,не прийшов він цинковій чорній труні.Про героїв цих пам'ять завжди буде з нами, скільки їх там таких полягло? Матері ви гордіться своїми синами,хоч не легко це вам пережити було...
<<<Батькова черемха>>> Посадив батько черемху коло хати,кожен рік вона для нас цвіла,дурманила п'янким всі ароматом і дуже швидко вгору все росла. Роки минали батька вже не стало, черемха довго радувала нас в квітках її бджоли завжди літали,всі нею милувалися не раз.Одного разу злий могутній вітер,на деревце із силою напав, більш не цвіте черемха білим цвітом із коренем красуню він зламав. Навіщо вітер ти зламав черемху,це згадка про батька нам була, нічого вічного нема на світі,нема черемхи, батька теж нема.
В Великій Глуші в школі я працюю, я через ніч на вахті цій сижу,не перший рік уже я сторожую,щоб вбити час я все вірші пишу.Не пам'ятаю діда я ні баби,тільки родився як ті померли, ходив у сьомий клас не стало батька. Чому так рано ви з життя пішли? Закінчив дес'ять клас пішов навчатись, права шофера в Любешові получив, прийшов вже час на службу призиватись, спочатку я в Германії служив. А потім нашу вивели частину в далекий край Хабаровський попав, із Комсомольська їхав в Україну де окрім матері мене ще хтось чекав. Чекала два тих роки ще Тамара, до армії іще її кохав,отак і вийшла з нас сімейна пара,але за трохи я ще матір поховав. Не довго баба тішилась онуком, любила так Богдасика свого і перед смертю уже склавши руки все ж дочекалася із школи ще його. Як сказано в відомому прислів'ї життя прожить,не поле перейти, скільки всього перенесе людина, хто не родився, той не знає і біди.
Людям в білих халатах присв'ятив ці рядки в них роботи багато,бо хворіємо ми, головне це здоров'я всім потрібно воно но багато кому не вистачає його. Був в нас лікар в селі всі її добре знали,майже в кожній оселі була,вранці вдень серед ночі глухої поспішала на виклик вона. Нема матері в мене, з життя пішов батько, рятувала вона їх не раз,це Мая Федорівна Скоробагатько її промінь життя також згас. Але всі її добре в селі пам'ятають, скільком людям вона рятувала життя,пацієнтів з усмішкою завжди приймала, біль неначе рукою знімала вона. До діток підходила лагідно,ніжно просто серце у неї було золоте, в колективі її усі поважали, тільки смерть не питає про те. Душу й серце роботі своїй віддавала і діагнози ставила в мить із навколишніх сіл хворі теж приїзжали, всі ішли в кого що заболить. Скільки горя і сліз в дім хвороби приносять? Забирають від нас найдорожчих людей,лиш здоров'я у Бога з надією просять, но чому так багато смертей? Лютий місяць ішов,смерть до неї підкрал...ЕщёЛюдям в білих халатах присв'ятив ці рядки в них роботи багато,бо хворіємо ми, головне це здоров'я всім потрібно воно но багато кому не вистачає його. Був в нас лікар в селі всі її добре знали,майже в кожній оселі була,вранці вдень серед ночі глухої поспішала на виклик вона. Нема матері в мене, з життя пішов батько, рятувала вона їх не раз,це Мая Федорівна Скоробагатько її промінь життя також згас. Але всі її добре в селі пам'ятають, скільком людям вона рятувала життя,пацієнтів з усмішкою завжди приймала, біль неначе рукою знімала вона. До діток підходила лагідно,ніжно просто серце у неї було золоте, в колективі її усі поважали, тільки смерть не питає про те. Душу й серце роботі своїй віддавала і діагнози ставила в мить із навколишніх сіл хворі теж приїзжали, всі ішли в кого що заболить. Скільки горя і сліз в дім хвороби приносять? Забирають від нас найдорожчих людей,лиш здоров'я у Бога з надією просять, но чому так багато смертей? Лютий місяць ішов,смерть до неї підкралась, лікарі вже безсилі були її в останню дорогу все село проводжало, таких гарних людей, пам'ятають завжди.
"ЗА ЩО У ГЛУШІ П'ЮТЬ" Тостів багато не буває і треба випити за все часом вже сили не хватає, горілочка своє бере. Як правило ми за здоров'я першу чарку, підіймаєм,але ж після двадцятої ми його втрачаєм якщо пивом запивати, втратим ще раніше,наша ГЛУША за те п'є щоб жити веселіше. Щоб корова сіно їла, п'ють тоді як косять,щоб картопелька вродила як посадять просять./далі буде/
/p/ Щоби ручки не боліли і Біг вернув силку,це не раз можна почути коли п'ють горілку. А коли нема за що будьмо просто кажуть і в душі знов запекло, знов лика не в'яжуть. Якщо річ якусь купляєш,то треба обмити, якщо стоїть вона сотню,дві треба пропити. Щоб діти за поїзд не чіплялись, таке чув я і не раз хоч дорога залізнична не дібралась ще до нас./далі буде/
/p/А коли вже проводи чи в ГЛУШІ весілля, п'ють із вечора до ранку,а далі похмілля. На хрестинах від кумів тости теж лунають,а на ранок як назвали вже не пам'ятають. Більше ніж води у душі на Новий рік усі втягли, було би озеро у ГЛУШІ якби в одне місце злили. Й інші св'ята релегійні в селі, гарно відмічають від роботи, хоч день вільні, от і люди віддихають. /далі буде/
/p/Рибаки лиш на природі, за рибалку випивають,коли дуже добре "клюнуть" вудку вже не закидають. За чоловічий орган теж, не рідко чарку підіймають за "вертикальне" завжди п'ють жінки таких лиш поважають. Ох,а жінки як дружно всі, підіймуть чарчини за любов на стороні, кажуть всі дружини. За тих хто в морі п'ють тоді, коли немає що сказати,або просто "гоб за нього" і давай знову наливати. За ювіляра п'ють бажають,до ста років жити, вік може коротким бути якщо сильно пити. /далі буде/
/p/ Щоб жилося і моглося тост такий не раз звучить,гоп і знову полилося, вранці голова болить. Коли кабанчика заколять,кажуть щоб здорові з'їли свіжиною так закусять, просто встати нема сили. Коли п'ють мовчки цілу банку,на масу й випили без слів, це називається вже п'янка тоста ніхто не говорив. Можна пити кожем день за те що сонце встало, тільки що в селі роботи є у всіх не мало./далі буде/
/p/ Яка б п'янка не була, завжди вип'ють на коня, кажуть йдіть вже швидше звідси,тоді л'ють уже на ліцци. Оглобельної її ще у ГЛУШІ називають,но чому не розумію на втеси ще не наливають,на дугу,на хомута теж нема такого, пийте земляки як лізе, здоров'я міцного. Тостів в ГЛУШІ є багато всіх не описати, а якщо за всі ці випить, можна дуба дати. Пийте лиш за основне, розрахуйте сили, головне щоб вас ніколи додому не носили.../мабудь досить/
ТАК І ЖИВЕМО. Зарплати мізерні, а ціни ростуть, тим добре хто має роботу, багато в селі за свій за свій труд лиш живуть, працюють до сьомого поту. Молоко за копійки в державу здаєм, скільки сил нам потрібно віддати, накосити, згребсти, сіно все привезти ох не легко корівку тримати. Заїдають нас оводи, гедзі гризуть від комарів, теж не має спокою, в місті думають що молоко у селі, протікає швидкою рікою. Не встиг з сіном закінчить прийшли вже жнива, треба швидко усе змолотити, лиш би тільки не дощ, щоб погода була просять в Бога дорослі і діти. Закінчились жнива час картоплі прийшов, треба з ранку до ночі копати,бо це другий наш хліб всім потрібна вона,собі треба й свиней годувати. Багато садять картоплі у нашім селі,якщо вродить щоб трішки продати, руки, ноги болять спину не розігнуть працюй якщо хочеш щось мати. Ну,а далі пішов вже цукровий буряк,теж проблема,ну де ж його здати, щоб у зимку солоденький чай попивать, самогоночки трішки нагнати. Працьовиті в нас люди живуть у селі, году...ЕщёТАК І ЖИВЕМО. Зарплати мізерні, а ціни ростуть, тим добре хто має роботу, багато в селі за свій за свій труд лиш живуть, працюють до сьомого поту. Молоко за копійки в державу здаєм, скільки сил нам потрібно віддати, накосити, згребсти, сіно все привезти ох не легко корівку тримати. Заїдають нас оводи, гедзі гризуть від комарів, теж не має спокою, в місті думають що молоко у селі, протікає швидкою рікою. Не встиг з сіном закінчить прийшли вже жнива, треба швидко усе змолотити, лиш би тільки не дощ, щоб погода була просять в Бога дорослі і діти. Закінчились жнива час картоплі прийшов, треба з ранку до ночі копати,бо це другий наш хліб всім потрібна вона,собі треба й свиней годувати. Багато садять картоплі у нашім селі,якщо вродить щоб трішки продати, руки, ноги болять спину не розігнуть працюй якщо хочеш щось мати. Ну,а далі пішов вже цукровий буряк,теж проблема,ну де ж його здати, щоб у зимку солоденький чай попивать, самогоночки трішки нагнати. Працьовиті в нас люди живуть у селі, годують телята і свині, а що маємо ми від худоби й землі, хіба тільки горба на спині.
Сьогодні перший день весни,але тепла нема, дрімає в снігові село,й надалі ще зима. Але проснеться Глуша вмить, коли все оживе, робота в полі закипить,все буйно зацвіте. На рідні гнізда у село повернуться лелеки, хоч не легко їм було, в дорозі далекій. Ностальгію хочу я, вам землякам нагнати, щоб частіше приїздили, до рідної хати...
(Писав в 1983р) Десь далеко на Поліссі у затишному селі, стоїть дім мій майже в лісі, хлопчик я один в сім'ї. Ліс мене до себе манить, скільки він дає дарів, як пійду то повертаюсь, із корзинкою грибів. То малину позбирати з мамою у ліс іду нізащо не проміняю - це село де я живу. Вранці з татом на рибалку поспішаю на ставок, що ще може бути краще як "потоне" поплавок. А коли ідем додому, рибу всю я сам несу, батько ніби не зі мною, по селі я гордо йду. Моє село мені найкраще, я радий, що я тут живу, я люблю ВЕЛИКУ ГЛУШУ, я Волинь свою люблю...
ЗДРАВСТВУЙТЕ МОИ ЗЕМЛЯКИ. ОЧЕНЬ ПРИЯТНО ЧИТАТЬ ЗАМЕЧАТЕЛЬНЫЕ СЛОВА ПРО СВОЮ МАЛЕНЬКУЮ РОДИНУ. Я ВОСХИЩЕНА . ПОЛЕСЬЕ ПРОДОЛЖАЕТ УДИВЛЯТЬ МИР СВОИМИ ТАЛАНТАМИ.ЗАМЕЧАТЕЛЬНЫЕ ЛЮДИ РОЖДАЮТСЯ НА ЭТОЙ ЗЕМЛЕ.ВСЕХ БЛАГ ВАМ.
До Пасхи дві неділі лише, всі трудяться селяни, білять, красять, гній везуть, на Пасху три дні п'яні. До сповіді усі ідуть, людей з постом багато , на Пасху стегна й кобаса пахнить у кожній хаті. Отож милі земляки, куди би вас не занесло, на Світле Христове Воскресіння, приїздіть в рідне село.
Вже мiсяць в Глушi йдуть дощі, як вже надоїло, не можна сіна наробить, поля всі підтопило. Картопля у воді гниє, треба рятувати, хоч і час ще не прийшов, а треба копати. І не шумлять в полі хліба, їх до землі прибило, хоч молотити вже пора, а як не зрозуміло. Страдає бідний селянин, нічого сказати, бо хотілося копійку з урожаю мати. Але кажуть рік не вік, в селі не пропадем, кабанчик хрукає в хліві отож його заб'єм. Все буде добре земляки, нам не привикати, скоро празник у селі, з'їзжайтеся до хати.
Ось і Водохреще минає, св'ята вже відгрімили, і Глушу снігом засипає,тож набирайтесь сили. Щоб в Новому році цьому, ви горя не знали, все було в вас по-новому, щоб біди обминали. Щоб підвищили зарплати, пенсії вдвічі зросли, головне усім здоров'я, мої любі земляки. Води святої напилися, можна вже в свати іти, щоб новини про весілля, писати в группі ми могли. Щоб збулися мрії ваші , а життя буйно цвіло, щоб село Велика Глуша розквітало як могло.
Про свою Велику Глушу , мушу написати.В цих рядках малого вiрша хочу розказати.Село рiдне так змiнилось,не можна впiзнати , але хочби на хвилинку хочеться до хати.Притулитись, пригорнутись ,ступити ногою.До землI рiдного двору , легкою ходою.Я по вулицi пройдуся,cуciдiв побачу.Привiтаюсь, усмiхнуся, а тодi й заплачу.Вiд радостi моi сльози i груди стискають.Адже тi щасливi роки ,ШВИДКО ТАК МИНАЮТЬ.Моiх друзiв й односельцiв ,хоч життя й змiнило .Всеж приймiть моi вiтання ,З СВЯТОМ ВАЛЕНТИНА . З ПОВАГОЮ IРИНА ЛИСЕНКО (ПАСIК)
цей вiрш я написала у (2003р) не публiкувала нiде покищо хочу присвятити усiм ВОЛИНЯНАМ МАКИ НА ВОЛИНI Розцвiли червонi маки на волинi ,Жито колоситься у полях .(Вдячна перш за все .Своiй родинi за те що народилась в цих краях 2 рази Свiжо - свiжо скошенi покоси ,зелено пахучоi трави (. Розпустили по, всiм лану коси, разом з ними й квiти польовi ) 2 рази . Iздила по всiй яЯ украiнi
Кого усiх чоловiкiв вiтаю з днем захистникiв, найперше тих хто вiдслужив ,хто хочаб раз з кумою жив, хто пив горiлку пив вино на фiльмi жахiв був в кiно,хто чи мисливець чи рибак ,хто любить секс та не маньяк , хто мае грошi i авто , хто хоче жити рокiв 100,хто на плацу кричить урррраааааааа , у кого пузо випира,хто грошi сiе як зерно ,i тих хто щедрий на добро
Кусочок маленької суші, дорога кудись повела, хто родом з Великої Глуші, то той не забуде села. Хоча село дуже змінилось нема вже столітніх дубів, монтовано лінію нову, рядки лиш бетонних стовпів. Нема холодочку у спеку, село полисіло як я, повернуться скоро лелеки, але вже не має гнізда. Людина до всьго звикає, і рідне їй місце лиш те, де ти народивсь і чекає, і вдень, і вночі хтось тебе.
Як гарно зараз у селi, вишні покрились білим цвітом, черемха велюн одягла, все розпустилося у Глуші, і чути вранці солов'я. Бузок вже також розцвітає, жасміну аромат стоїть, і жаворонок десь співає, а втомлене село ще спить. Ось закуривши на порозі, слухаю кумкання жабів, і взявши гілочку у руки все відганяю комарів. Конвалія цвіте у лісі, весна ввійшла в свої права, не проміняв би я ніколи, на місто рідного села.
Київ був весь залитий дощами , Потонули в туман вечора... Ми зібрались в дорогу спонтанно , Рідних в Глуші провідать пора ! И текли над полями багрянці ... І сіріла дощів пелена... На Волині ми були десь в ранці , Всю ніч тітка дивилась з вікна ! Розвіявся ранішний дим , Посипались дні як намисто , Я хочу тут бути простим ! Думки прийшли ясні і чисті ! Всі бульбу копають на полі , Привіт вам трудяги Волині ! На фоткав усе я доволі В історію піде родині !!
Осінь вкриває листям кольоровим , Нашу святую землю України ! Покров Святої Діви в день чудовий , Як благодать , спускаеться людині ! Всіх від біди хай вкрие - захистить , Ми просим в свято Покрова Святого Щоб кожному наш край свій полюбить, Щоб не було ніде милішого такого ! Пречиста Мати молиться за нас , Дає життя нам кожен день і кожен час , Своїм теплом нас ніжно обіймає , Жити з любов'ю щиро нас благає. !!! ( Влад Вишня ) 14 . 10 . 2013 р.
Синий, синий жеребец К нам галопом мчится! Змея шипя ушла - конец А дальше что случится...? За оконным за стеклом Зябко, тихо стоят ели Год коня пришел с теплом
Но люди почему - то охладели! Пусть Новый год нас удивит Новыми перспективами. ! Все дни которые придут Окажутся счастливыми !!! ( Влад . Вишня )
Весна сегодня в дверь мне позвонила , Стояла на ступеньках и ждала Я обомлела , быстро дверь открыла Такой волшебною она была ... Перелестнув страницы календарь Пришел февральский день стретенья Зима ушла куда то в даль Мы ждем подснежников цветенья Еще река во льдах синеет блеском И иней по утрам как седина Верба с фатою смотрится - невестой Все ждут когда придет весна !
Украина боль моя , золото на синем Облапошили тебя обманули свиньи ! Кто тебя не обобрал - край ты мой пшеничный ХЛО Путин не дает , нам чтоб жить прилично ! Але , дякувати БОГУ , ми ще сильні й дужі Я вітаю вас з святами ми переможем друзі !
Мы используем cookie-файлы, чтобы улучшить сервисы для вас. Если ваш возраст менее 13 лет, настроить cookie-файлы должен ваш законный представитель. Больше информации
Комментарии 42
ЗДРАВСТВУЙТЕ МОИ ЗЕМЛЯКИ. ОЧЕНЬ ПРИЯТНО ЧИТАТЬ ЗАМЕЧАТЕЛЬНЫЕ СЛОВА ПРО СВОЮ МАЛЕНЬКУЮ РОДИНУ. Я ВОСХИЩЕНА . ПОЛЕСЬЕ ПРОДОЛЖАЕТ УДИВЛЯТЬ МИР СВОИМИ ТАЛАНТАМИ.ЗАМЕЧАТЕЛЬНЫЕ ЛЮДИ РОЖДАЮТСЯ НА ЭТОЙ ЗЕМЛЕ.ВСЕХ БЛАГ ВАМ.
Прочитала цей в1рш 1 н1би вдома побувала...дякую
Про свою Велику Глушу , мушу написати.В цих рядках малого вiрша хочу розказати.Село рiдне так змiнилось,не можна впiзнати , але хочби на хвилинку хочеться до хати.Притулитись, пригорнутись ,ступити ногою.До землI рiдного двору , легкою ходою.Я по вулицi пройдуся,cуciдiв побачу.Привiтаюсь, усмiхнуся, а тодi й заплачу.Вiд радостi моi сльози i груди стискають.Адже тi щасливi роки ,ШВИДКО ТАК МИНАЮТЬ.Моiх друзiв й односельцiв ,хоч життя й змiнило .Всеж приймiть моi вiтання ,З СВЯТОМ ВАЛЕНТИНА . З ПОВАГОЮ IРИНА ЛИСЕНКО (ПАСIК)
цей вiрш я написала у (2003р) не публiкувала нiде покищо хочу присвятити усiм ВОЛИНЯНАМ МАКИ НА ВОЛИНI Розцвiли червонi маки на волинi ,Жито колоситься у полях .(Вдячна перш за все .Своiй родинi за те що народилась в цих краях
2 рази Свiжо - свiжо скошенi покоси ,зелено пахучоi трави (. Розпустили по, всiм лану коси, разом з ними й квiти польовi ) 2 рази . Iздила по всiй яЯ украiнi
iздила по всiй я Украiнi бачила багато я людей ,( ДВАДЦЯТ лiт жила я на ВОЛИНI НАЙРIДНIШИЙ КРАЙ ДЛЯ МЕНЕ ЦЕЙ ) 2 рази
Ця пiсня мае авторське право в збiрцi вiршiв вiд автора IРИНИ ЛИСЕНКО буду рада якщо комусь сподобаеться саме ця пiсня
Шановні Велико Глушанці!
вітаю Вас зі святом!
Кого усiх чоловiкiв вiтаю з днем захистникiв, найперше тих хто вiдслужив ,хто хочаб раз з кумою жив, хто пив горiлку пив вино на фiльмi жахiв був в кiно,хто чи мисливець чи рибак ,хто любить секс та не маньяк , хто мае грошi i авто , хто хоче жити рокiв 100,хто на плацу кричить урррраааааааа , у кого пузо випира,хто грошi сiе як зерно ,i тих хто щедрий на добро
вітаю від серця усіх
наших мужчинок дорпогих
Очень правильно сказано, от души.
ВЕЛИКА-ГЛУША
Серед лісів — збіговисько хаток...
Від хащавин, що встали, безбережні,
Вони втекли у вишні та черешні,
З ляку в тісний стулилися гурток.
Зо всіх сторін — темнозелений мрок...
«Вкраїнці ви?» — «Ми, паночку, тутешні...»
Чи знайдете, державні дні прийдешні,
Цей межи пущ загублений куток?
Як дико тут... А що уже зимою,
Коли усе обгорне білий сон,
Коли вовки нічною чередою,
Мабуть, не раз підходять до вікон?
Яке глупе, глибокеє заглушшя —
Землі Древлян село Велика-Глуша!
Олекса Стефанович, Прага, 1930
Потонули в туман вечора...
Ми зібрались в дорогу спонтанно ,
Рідних в Глуші провідать пора !
И текли над полями багрянці ...
І сіріла дощів пелена...
На Волині ми були десь в ранці ,
Всю ніч тітка дивилась з вікна !
Розвіявся ранішний дим ,
Посипались дні як намисто ,
Я хочу тут бути простим !
Думки прийшли ясні і чисті !
Всі бульбу копають на полі ,
Привіт вам трудяги Волині !
На фоткав усе я доволі
В історію піде родині !!
Нашу святую землю України !
Покров Святої Діви в день чудовий ,
Як благодать , спускаеться людині !
Всіх від біди хай вкрие - захистить ,
Ми просим в свято Покрова Святого
Щоб кожному наш край свій полюбить,
Щоб не було ніде милішого такого !
Пречиста Мати молиться за нас ,
Дає життя нам кожен день і кожен час ,
Своїм теплом нас ніжно обіймає ,
Жити з любов'ю щиро нас благає. !!!
( Влад Вишня ) 14 . 10 . 2013 р.
К нам галопом мчится!
Змея шипя ушла - конец
А дальше что случится...?
За оконным за стеклом
Зябко, тихо стоят ели
Год коня пришел с теплом
Но люди почему - то охладели!
Пусть Новый год нас удивит
Новыми перспективами. !
Все дни которые придут
Окажутся счастливыми !!!
( Влад . Вишня )
Стояла на ступеньках и ждала
Я обомлела , быстро дверь открыла
Такой волшебною она была ...
Перелестнув страницы календарь
Пришел февральский день стретенья
Зима ушла куда то в даль
Мы ждем подснежников цветенья
Еще река во льдах синеет блеском
И иней по утрам как седина
Верба с фатою смотрится - невестой
Все ждут когда придет весна !
Облапошили тебя обманули свиньи !
Кто тебя не обобрал - край ты мой пшеничный
ХЛО Путин не дает , нам чтоб жить прилично !
Але , дякувати БОГУ , ми ще сильні й дужі
Я вітаю вас з святами ми переможем друзі !
Влад Вишня !