Предыдущая публикация
П`ЯТЬ ПОКОЛІНЬ ОБ`ЄДНАЛА РІДНА ШКОЛА
Нещодавно за доброю традицією Грушвицька школа відчинила двері черговим випускникам ювілейних 10, 20, 30, 40, 50 років після закінчення школи. Здавалося б, життя іде своїм буденним плином Непомітно злітають роки, ми стаємо батьками, дідусями і бабусями, але завжди з радістю і дитячим трепетом линемо на зустріч, яку організовує нам наша перша Альма-Матер. В цей день відкладаємо усі справи і злітаємося звідусіль, немов птахи до рідного гнізда. Схвильовані і щасливі, незалежно від того, як склалася доля, бо знаємо, що тут нас чекають приємні враження і спогади із прекрасних дитинства і юності. Знаємо, що як завжди, любов до рідного - друзів, мудрих учителів, школи, об`єднає усіх.
Так було і цього разу. Прикріплені до грудей випускників маленькі паперові дзвіночки із ювілейною датою, святково прибрана актова зала… на столах білосніжні скатертини, як для найшановніших гостей. Звучить той самий дзвінок на урок , але уже інакше, як відгомін далекого дитинства. Із цього моменту відкриваються сторінки літопису колишніх школярів із 1965 року випуску.
Директор школи Ярослав Ткачук розповів чим живе школа сьогодні, про те як учителі радіють успіхам кожного учня і випускника. І дорослі люди. Переглядаючи слайди на паперовому екрані про саме їхнє шкільне життя поринають у приємні спогади. Хвилиною мовчання усі вшановують вчителів і однокласників, які відійшли у вічність. І щиро дякують педагогам-ветеранам і нинішнім сіячам доброго, мудрого, вічного, котрі навчають і виховують підростаюче покоління. Гарний настрій дарували гостям ведучі свята Тетяна Ніжник та Людмила Русило, а також виступи учнів та вчителів школи.
Випускники школи вдячні за щемливе спілкування у стінах сільської святині науки, за те, що вона залишилася джерелом усього найкращого і просто за те, що рідна.
Від імені випускників
Світлана ЗЕМЛЯК
Фото автора
Следующая публикация
Нет комментариев