Маковецька Л.В.
Ми із кумом зайняли позиції,
Ми із кумомтепер в опозиції:
До влади, доради сільської
І до жінкимоєї – гадюки такої
Нам серйознатепер «предстоїть» боротьба.
Амуніція є внас, закуски – чортма.
Потім так,як у Тичини
у поезіяхбуде`
«На майдані,біля церкви - революція іде».
За отаманане візьмем ми сільського чабана
Він«конєчно, пролетарій», та ідейності нема.
З нами взлуку з кумом піде
Нашсільський інтелігент –
Він аграрійпо освіті, а в селі у нас він мент.
Ми жполітики із кумом, ми мінять не будем власть,
А то силова структура ще по
А то силова структура ще по шиї й пиці дасть.
Ми тут трохипомай даним, пошумим, покричимо
І заненьку-Україну менту сорочку порвемо.
Потім вип’єм мировую.
Ми ж заєдність, за народ,
Ми за те,щоб Схід і Захід
Все ж дійшлидо спільних згод.
Потім Путіну(заочно)
Скажемправду – хто він є
І покажемзнаком точним
Як він Кримв нас відіб’є.
Поспіваєм –як без цього?
Це ж душігармонія.
Владу, радуй вражу жінку
Зновуполюблю і я…
Ах, как же хочется вернуться в те края,
Где дом родной оберегают тополя.
За горизонт уходят пашни и поля,
а травы шепчут: "Я же Родинатвоя!"
Стоит у высохшей речушки отчий дом,
как нам уютно и тепло всем было в нём...
Любимый двор и моя спальня за окном –
всё там осталось - в моём детствеЗолотом.
Промчались годы, разлетелись кто куда...
друзья, подруги из родимого гнезда...
Но память вновь всё возвращается сюда,
Где я училась и, где молодость прошла.
атравы шепчут: "Я же Родина твоя!"
ШЬЮ ПОД ЗАКАЗ- ШТОРЫ,ТЮЛЬ, ЧЕХЛЫ НА МЕБЕЛЬ И ПОДУШКИ, СУМКИ, ФАРТУКИ-ПРИХВАТКИ-ПЕРЧАТКИ ДЛЯ КУХНИ.ДЕЛАЮ ДИЗАЙНЕРСКИЕ ПОДУШКИ И Т.Д
http://www.playcast.ru/view/3797715/dd081cd254ec10d6f69318785b1957b616f933dbpl
http://www.playcast.ru/uploads/2008/12/17/774100.swf
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 3
Маковецька Л.В.
Ми із кумом зайняли позиції,
Ми із кумом
тепер в опозиції:
До влади, до
ради сільської
І до жінки
моєї – гадюки такої
Нам серйозна
тепер «предстоїть» боротьба.
Амуніція є в
нас, закуски – чортма.
Потім так,
як у Тичини
у поезіях
буде`
«На майдані,
біля церкви - революція іде».
За отамана
не візьмем ми сільського чабана
Він
«конєчно, пролетарій», та ідейності нема.
З нами в
злуку з кумом піде
Наш
сільський інтелігент –
Він аграрій
по освіті, а в селі у нас він мент.
Ми ж
політики із кумом, ми мінять не будем власть,
А то силова структура ще по
...ЕщёМаковецька Л.В.
Ми із кумом зайняли позиції,
Ми із кумом
тепер в опозиції:
До влади, до
ради сільської
І до жінки
моєї – гадюки такої
Нам серйозна
тепер «предстоїть» боротьба.
Амуніція є в
нас, закуски – чортма.
Потім так,
як у Тичини
у поезіях
буде`
«На майдані,
біля церкви - революція іде».
За отамана
не візьмем ми сільського чабана
Він
«конєчно, пролетарій», та ідейності нема.
З нами в
злуку з кумом піде
Наш
сільський інтелігент –
Він аграрій
по освіті, а в селі у нас він мент.
Ми ж
політики із кумом, ми мінять не будем власть,
А то силова структура ще по шиї й пиці дасть.
Ми тут трохи
помай даним, пошумим, покричимо
І за
неньку-Україну менту сорочку порвемо.
Потім вип’єм
мировую.
Ми ж за
єдність, за народ,
Ми за те,
щоб Схід і Захід
Все ж дійшли
до спільних згод.
Потім Путіну
(заочно)
Скажем
правду – хто він є
І покажем
знаком точним
Як він Крим
в нас відіб’є.
Поспіваєм –
як без цього?
Це ж душі
гармонія.
Владу, раду
й вражу жінку
Знову
полюблю і я…
Ах, как же хочется вернуться в те края,
Где дом родной оберегают тополя.
За горизонт уходят пашни и поля,
а травы шепчут: "Я же Родина
твоя!"
Стоит у высохшей речушки отчий дом,
как нам уютно и тепло всем было в нём...
Любимый двор и моя спальня за окном –
всё там осталось - в моём детстве
Золотом.
Промчались годы, разлетелись кто куда...
друзья, подруги из родимого гнезда...
Но память вновь всё возвращается сюда,
Где я училась и, где молодость прошла.
Ах, как же хочется вернуться в те края,
Где дом родной оберегают тополя.
За горизонт уходят пашни и поля,
а
травы шепчут: "Я же Родина твоя!"
ШЬЮ ПОД ЗАКАЗ- ШТОРЫ,
ТЮЛЬ, ЧЕХЛЫ НА МЕБЕЛЬ И ПОДУШКИ, СУМКИ, ФАРТУКИ-ПРИХВАТКИ-ПЕРЧАТКИ ДЛЯ КУХНИ.
ДЕЛАЮ ДИЗАЙНЕРСКИЕ ПОДУШКИ И Т.Д