Предыдущая публикация
Молода ріка і ти по ній пливеш
Ти не бійся застудившись, залягти
Вік-кохання повне відчуття
Бож воно, єдине чудо на землі.
Я живу і долю не кляну
Не бажаю іншої її.
Вік -як роздуми про дні,
Що провів на батьківській землі.
За столом моїм ,той самий «Сонцедар»
Став вином домашнім,духмяним .
Вік –це радість за близьких моїх,
Що не стали ворогом тим злим.
Чи зумів ти вірно осягнути
Десять заповідей ,шо Христос лишив.
Вік –це вартість тих свічей задутих,
Кожна з них,це досвід дорогий.
Ти хто? Чого досяг в собі?
Товариш чий? І друзі хто твої?
Вік-це досягнення мети,
Вінець життя,як жив ти на землі.
Лякає людство смерть своїм нутром,
Хоча ,чого боятись повсякчас.
Вік –стан душі, вона сміється усі дні,
І конфліктує з тілом,кожний раз.
Душа моя-модельний туфлячок
А тіло,чесно, –просто кирзачі,
Стилістом, Господа прошу, побудь!
Поки я тут на грішній цій землі.
3 жовтня 2013р.
Следующая публикация
Нет комментариев