Предыдущая публикация
ВІН ЗА НАС ВОЮВАВ
Серед поля широкого, у села на краю
Хлопця ранило кулею у тяжкому бою.
Коси вітер розчісує, очі дивляться вдаль.
Серце матері тьохнуло, дуже сина їй жаль.
Серце - каменем. Холодом обпалила туга.
Враз на скронях у матері зацвіла сивина.
Сльози росами всипали рясно в полі траву,
Маки краплями крові у житах зацвітуть.
Не повернеться з бою. Вже закінчився путь,
Тільки люди весною на могилу прийдуть.
Принесуть йому квіти , що грудьми прикривав.
Бо ми всі його діти – він за нас воював.
Следующая публикация
Нет комментариев