Предыдущая публикация
У другу неділю травня - свято наших дорогих МАТЕРІВ.
Квітує травень, одягнувши білі шати, і сонце з неба зігріва.
Святіше з слів це слово – мати, що промовляють всі уста!
Складаємо у серці вдячність і пошану, схиляєм голову з любов’ю до всіх Вас.
Як добре й радісно на світі мати маму, яка на світ цей привела всіх нас!
Спасибі за ласку, за щире тепло, недоспані ночі, турботу й добро.
Матерям здоров’я зичимо щиро, любові і радості, злагоди й миру.
За все, що ми маємо й будемо мати, вдячні ми тій, яку звемо – МАТИ!
Следующая публикация
Комментарии 9
З ДНЕМ МАТЕРІ !!!
Боже, Отче наш єдиний, Ти матусь всіх збережи,
...ЕщёКожну мить і кожную годину у своїх руках держи.
Одаруй їх здоровям, в смутку завжди потішай,
В тяжкій праці повсякчасн
З ДНЕМ МАТЕРІ !!!
Боже, Отче наш єдиний, Ти матусь всіх збережи,
Кожну мить і кожную годину у своїх руках держи.
Одаруй їх здоровям, в смутку завжди потішай,
В тяжкій праці повсякчасно все життя благословляй.
Дай, щоб любі наші неньки довгі роки прожили,
І здорові, і веселі, всім на радість нам жили !
Пелюстками навколо хати.
А на ґанку старенька мати
Дожидає у гості нас.
Тішся, весно, радій, буяй.
Ще не скоро бабине літо.
Поспішіть до матері діти,
Та хатина, де мати — рай.
Запроси нас, весняний вальс,
На побачення всіх до мами.
Неслухняними вже руками
Хай іще раз обійме нас.
Стане гамірно й тісно враз,
Буде щиро весна радіти.
І тоді сивочолі діти
Про рушник заспівають вальс.
Володимир Сад
*************** ПОДЯКА МАТУСІ************** За першу пісню колискову,
за перші кроки у житті,
за нашу мову калино'ву,
за ніжність - дякую тобі!
За ночі, казкою пови'ті,
за теплі і погожі дні,
за небо, кольору блаки'ті,
за ласку - дякую тобі!
За шум дощу у спеку літню,
і за зимові вечори,
за сонця сміх, зорю досвітню,
за мудрість - дякую тобі!
За руку, подану тобою,
коли піднятися не міг,
душею вдарившись до болю,
за долю - дякую тобі!
За те, що ти мене навчила
...Ещёносити Господа в собі.
І за любов, надію, віру -
<s
*************** ПОДЯКА МАТУСІ************** За першу пісню колискову,
за перші кроки у житті,
за нашу мову калино'ву,
за ніжність - дякую тобі!
За ночі, казкою пови'ті,
за теплі і погожі дні,
за небо, кольору блаки'ті,
за ласку - дякую тобі!
За шум дощу у спеку літню,
і за зимові вечори,
за сонця сміх, зорю досвітню,
за мудрість - дякую тобі!
За руку, подану тобою,
коли піднятися не міг,
душею вдарившись до болю,
за долю - дякую тобі!
За те, що ти мене навчила
носити Господа в собі.
І за любов, надію, віру -
за все це - дякую тобі!
Моя матусю...
Мамо мої синьоокі, натруджені мамо,
Порозростались дорогами Ваші льони.
Глибшають зморшки, насіяні дрібно з роками,
І переходять в безсоння стривожені сни.
А на городі всі межі беруться квітками,
Пахнуть нагідки, а колос нагнули жита.
Мамо мої, закосичені працею, мамо,
Лагідне літо складає снопами літа.
Сядьмо на лаві – посиплються згадки словами
З вами удвох заспіваємо пісню сумну...
Мамо мої синьоокі, спрацьовані мамо,
Мовчки на скронях цілую років сивину.
Прикро та завжди дороги стають поміж нами.
...ЕщёЗбігло дитинство, і юність зі смаком ягІд…
Я, озираючись, знаю: за хвірткою мама
Хрестить мене в путь-дорогу і плаче услід.</
Мамо мої синьоокі, натруджені мамо,
Порозростались дорогами Ваші льони.
Глибшають зморшки, насіяні дрібно з роками,
І переходять в безсоння стривожені сни.
А на городі всі межі беруться квітками,
Пахнуть нагідки, а колос нагнули жита.
Мамо мої, закосичені працею, мамо,
Лагідне літо складає снопами літа.
Сядьмо на лаві – посиплються згадки словами
З вами удвох заспіваємо пісню сумну...
Мамо мої синьоокі, спрацьовані мамо,
Мовчки на скронях цілую років сивину.
Прикро та завжди дороги стають поміж нами.
Збігло дитинство, і юність зі смаком ягІд…
Я, озираючись, знаю: за хвірткою мама
Хрестить мене в путь-дорогу і плаче услід.
Матусю рідна, як тебе люблю!
Для мене ти і альфа, і омега.
Ти кораблем могутнім була серед бур,
І мудрості величним оберегом.
Життя шумить, вирує як ріка,
Та є на світі нездоланна скеля,
І той граніт - то мамина рука,
ЇЇ молитв святе благословення.
Любов свята, та більшої любові не існує,
Ніж та, що мама діточкам своїм дарує.
Лише одне не можу в світі уявити:
Коли не стане мами, як без неї далі жити.