Предыдущая публикация
Життя прожити – не поле перейти…Це давня народна мудрість, яка переходить із покоління в покоління.
Адже життя часом підносить нам такі випробування, які не кожному дано винести на своїх плечах і пережити.
90 років – це саме той час, коли можна підсумувати, чи не дарма пройшла ота дорога полем. Такий поважний ювілей святкувала 8 листопада Ольга Федорівна Мєдвєдьова, уроженка нашого села Бурчак. А починалося все так…
8 листопада 1929 року в сім`ї Петра Піхоти народилася перша донечка, яку назвали Олею. Батьки побралися зовсім молодими, тому Петра забрали на службу в Радянську армію. Під час колективізації, селяни не дуже хотіли віддавати своє добро і йти працювати у колгоспи. Наближалися страшні роки голодомору. Олі було три рочки, коли її мама Ганна, працюючи у колгоспі, заховала жменю зерна, щоб принести додому і нагодувати свою дитину. Її заарештували і засудили на довгі роки каторги у дальні табори під Владивосток. Сім`я батька, боячись розправи радянської влади, викинула дитину на вулицю. Дівчинка прибилася до чужого сліпого діда, який ходив по селу, з ним ночувала у посадках, харчувалися пасльоном та грициками, невдовзі дід помер і плач маленької Олі почула чужа дівчина і привела її до сільради. Федір Волик працював у сільраді, з дружиною Ганною своїх дітей не мали і вони забрали Олю до себе. Пізніше прийшов батько зі служби, почав шукати дитину, але дівчинка вже знала інших батьків і не захотіла йти до нього жити.
Олю війна застала тринадцятирічною дівчиною, вона і її ровесники рано дізналися, що таке важка робота, окупація, голод.
Ольга Федорівна - учасник Великої Вітчизняної війни, трудівниця тилу, ветаран праці (44 роки стажу), все своє життя працювала на польових роботах, останні 15 років перед виходом на пенсію- на фермі.
Рідна матуся Олі, Ганна, боялася повертатися на батьківшину, після відбуття тюремного строку, вийшла заміж і народила чотирьох доньок, одну з яких назвала Олею, в пам'ять про свою першу дитину, доля якої була не відома для неї. В період «хрущовського потепління» їй вдалося приїхати з доньками у Бурчак і зустрітися з Олею, але це вже друга історія.
В 24 роки Ольга вийшла заміж, народила двох доньок Любу і Світлану, зараз проживає у сім`ї найменшої доньки Світлани Григорівни Радіоненко.
Сьогодні у Ольги Федорівни троє онуків і п’ять правнуків - сім'я виросла!
90 років - поважний вік! Але в родині бабусі Олі сумувати не дають. Вона оточена турботою і любов'ю всієї родини, і це правильно - для таких стійких жінок в 90 років труднощі повинні бути вже позаду. Всіх виростила, дала освіту і, головне, виховання, завдяки якому діти Ольги Федорівни такі ж стійкі, працьовиті, відповідальні і, звичайно, добрі і люблячі. Ми від душі вітаємо ювілярку, бажаємо їй здоров'я і подальшого процвітання її великій родині!
З нагоди ювілею Ольгу Федорівну привітали виконуючий обов’язки старости Бурчацького старостинського округу Михайлівської селищної ради Гранкін П.І., а від імені ради ветеранів села Бурчак Говоруха Н.І.
Следующая публикация
Комментарии 1