Предыдущая публикация
22 листопада відсвяткувала свій 80-річний ювілей жителька села Бурчак Нечет Раїса Яківна.
Це найдобріша прабабуся 3 правнуків, найлагідніша бабуся 4 онуків, найкраща матуся для доньки та сина і просто дуже гарна та чуйна людина.
Раїса Яківна народилася в Бурчаку напередодні страшної ІІ світової війни в 1940 році в сім'ї колгоспників – Ковальова Якова Васильовича та Ольги Костянтинівни.
В 1941 році почалася війна.Годувальника родини забрали на фронт в перші дні війни, Ольга Костянтинівна залишилася з двома дітьми. Було дуже тяжко вижити в окупації, як і всім жителям села Бурчак, але сильні духом і вірою у перемогу - вижили і дочекалися батька з фронту. Третя донька Ніна народилася вже після війни у 1946 році. Та не судилося пожити в родинному щасті: у вересні 1953 року батько трагічно загинув, коли Рая пішла у 7 клас. Навчалася дівчинка дуже добре, науки давалися легко, особливо література (до сих пір любить багато читати і декламувати вірші), але треба було допомагати мамі підіймати меншу сестричку Ніну і після закінчення семирічки у віці 14 років пішла працювати у колгосп «Червоний Фронт» різноробочою, пташницею. Після утворення Михайлівського міжколгоспного
об'єднання птахівництва, пішла туди працювати, де пропрацювала 43 роки, звідти вийшла і на заслужений відпочинок. Раїса Яківна має державну нагороду- медаль «За трудовое отличие» та відзнаки за добросовісну працю.
У 1958 році зустріла свою долю - Нечета Дмитра Микитовича, з яким прожили 33 щасливих років, виростили і одружили двох дітей – Василя і Тетяну.
Ювілярку прийшли привітати близькі їй люди – діти, онуки, правнуки і родина рідної сестри Ніни Яківни. Від імені ветеранської служби села Бурчак привітала голова ради ветеранів Говоруха Надія Іванівна.
Для іменинниці її рідні підготували справжнє свято – подарунки, конкурси, пісні, палкі привітання.
Шановна Раїсо Яківно, від імені односельчан і всіх, хто вас знає, вітаємо Вас з ювілеєм! Бажаємо благополуччя, довголіття, доброго здоров’я та не переборного бажання жити.
Минули, наче мить, десятки літ,
Вони — як дощик по тоненькій шибці,
Вони — як ніжний яблуневий цвіт,
Вони — як тонкі струни в першій скрипці,
Тож хай той цвіт повік не обліта,
Нехай струна співає, а не рветься,
Хай доля не скупиться на літа,
Хай Божа благодать панує в серці.
Нехай життя квітує буйним цвітом,
І День народження приходить знов і знов,
А доля хай дарує з кожним роком,
Міцне здоров’я, щастя і любов!
Следующая публикация
Нет комментариев