Предыдущая публикация
А там гримить, а там стріляють,
А там невинні помирають,
Мою країну розривають,
На Сході рідної землі
Іде війна, воюють люди
І в мирний час і в мирні дні
Там, помирають на війні,
Мені так боляче дивитись
Ті кадри, ніби із кіно,
Для чого там людей вбивають?
Ну, дайте відповідь: «За що?»,
Там хлопці, багатьом по двадцять,
Комусь немає й двадцяти...
Їм би майбутнє будувати,
Їм би не бачити війни…
Десь вдома їх чекають мами
І в тата сльози на очах:
«Ну, як це? Дітям воювати…»
Безвихідь, розпач, біль і страх.
Вони ж ростили свого сина
Не для війни, не для війни,
Можливо, він у них єдиний,
Благаю, Боже, збережи
Життя всім тим, хто там на Сході
В полоні лютої війни,
Їм би ще жити, їм би жити,
Їм би не бачити війни,
Та їх війна ця зачепила....
Країно моя молода,
Тримайся рідна, є ще сили,
В тобі вирує ще життя.
За тебе Богу помолюся,
За кожного, хто зараз там
Відстоює свою країну,
За тих, хто заплатив життям…
Я сподіваюсь, дуже скоро
Все буде добре, все мине,
Молюсь за тебе, Україно,
За мир і за життя твоє!
Автор: Марія Скочиліс
Следующая публикация
Нет комментариев